Пам'ятник Анні Ярославні — дарунок Києва відкрили у Франції. ФОТО

У французькому місті Тулуза відкрили пам'ятник дочці київського князя Ярослава Мудрого Анні Ярославні, яка була дружиною французького короля Генріха I і правила Францією.

Про це повідомив посол України у Франції Олег Шамшур в Twitter, передає "Українська правда".

"Спільно з делегацією мерії Києва відкрили ще один пам'ятник Анні Ярославні - в Тулузі. Бронзову скульптуру київської княжни Київ подарував Тулузі в знак побратимських зв'язків, які об'єднують міста з 1970 року. Тепер цей пам'ятник прикрашає одне з історичних місць міста - площу Сен-П'єр", — зазначив дипломат.

 

Раніше пам'ятник Анні Ярославні був відкритий в місті Санліс в 2005 році за участю президента України Віктора Ющенка. 

10 листопада 2016 року пам'ятник Анні Ярославні відкрили в Києві.

Читайте також:

Не тільки Анна! Чому Україна мусить поставити питання про всю старокиївську спадщину

Кого пам’ятатимуть і через тисячу років?

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.