Рада затвердила вітання "Слава Україні!" у війську та в поліції

Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому ухвалила законопроект щодо вітання "Слава Україні!" в армії.

Про це повідомляє "Українська правда".

 Фото: Дзеркало тижня

Проект закону №9036 в редакції комітету з техніко-юридичними правками підтримав 271 депутат.

"Вітаю Збройні сили України, вітаю Національну поліцію", – сказав голова Верховної Ради Андрій Парубій після голосування.

Нагадуємо, що 7 серпня міністр оборони Степан Полторак заявив, що президент Петро Порошенко доручив розробити законопроект, який замінить військове вітання в ЗСУ з радянського на "Слава Україні" та "Героям слава".

Крім того, 5 лютого у Верховній Раді був зареєстрований законопроект № 7549, який запропонував законодавчо закріпити військові привітання "Слава Україні", "Героям слава". Ініціатором виступив прем'єр-міністр Володимир Гройсман.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.