АНОНС: Творці книги "Наш герб" розкажуть про еволюцію українського герба і книги про нього

5 жовтня в Києві автори книги "Наш герб" розкажуть про українські символи від княжих часів до сьогодення та роботу над своїм виданням.

Науковий семінар Інституту спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих відновлює свою діяльність після літньої перерви.

 

Історик і автор книги "Наш герб" Андрій Гречило (Львів) виголосить доповідь "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення" до 100-річчя герба Української Народної Республіки.

Крім того, головний редактор видавництва "Родовід" Богдан Завітій розповість про видання книжки "Наш герб", що була відзначена гран-прі на цьогорічному Форумі видавців у Львові.

5 жовтня, п’ятниця, 12.00

Місце: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського (Київ, вул. Паньківська, 9). 

Організатори: Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського та Інститут спеціальних історичних дисциплін Музею Шереметьєвих (Sigillum).

Вхід вільний.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.