Палеонтологи виявили останки найменшої людиноподібної мавпи. ФОТО

Палеонтологи з Єльського університету та Університету штату Нью-Йорк виявили в Кенії останки, які належали найменшій людиноподібній мавпі в історії.

Як повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на N+1, представники виду Simiolus minutus мешкали на Землі 12,3-12,56 мільйони років тому, а вага їхнього тіла досягала 3,5 кілограмів.

 Розмірами мавпи нагадували домашню кішку

Фото: N+1

Корінні зуби невідомого виду приматів були знайдені ще у 2004 році. Дослідники вивчили скам'янілості і віднесли їх до виду Simiolus, представники якого мешкали в міоцені в Східній Африці.

Вчені припускають, що ці примати були дуже маленькими і розмірами нагадували кішку. Будова зубів мавп свідчить про те, що, принаймні частково, вони харчувалися листям.

Дослідники провели філогенетичний аналіз сучасних і вимерлих вузьконосих мавп, до яких відносяться сімейство мартишкових та людиноподібні мавпи, і припустили, що рід Simiolus і сучасні людиноподібні мавпи — орангутанги, шимпанзе і горили — походять від спільного предка.

Нагадуємо, що у Єгипті археологи знайшли гробницю з муміфікованими кішками і жуками.

Щоденники Голодомору. «Интересно, что сейчас нет следа так называемой этики. Отобран у людей бог и страх перед загробной жизнью»

«Вчера пришле Леонтий Петрович Ткачев, он чл. колектива, с больной ногой и он распух от голода, умолял чего-нибудь дать ему. Конечно накормила его чем могла. Я пожалувалась ему, что вот кормлю охотничью собаку, когда-то дорогую, а тепер она никому не нужна, т.к. нечем кормить. Он попросил ее у меня, говоря, что они съедят ее. Собаку все равно надо убить т.к. ее нечем кормить. Так пусть съедят ее. Коржев-кровельщик все время поддерживает семью мясом собак»

Щоденники Голодомору. «Дожди идут все время... А люди мрут своим чередом»

«На Украине вымирают целые деревни. Помню рассказывал мне в Харькове (Жутовская, 13) агроном. Он ездил в Полтавскую область заключать договора на посев бурака. Это было раннею весной. Въехали в деревню, мертвая тишина окутывала его. Заходил в хаты со своим спутником, видел мертвых, начавши разлагаться. В дет. яслях видел мертвих детей и няню».

Ґарет Джонс: Усюди було чути крики — «У нас нема хліба. Ми вмираємо»

Коли ще 1932 року один із харківських комуністів згадував про відсутність їжі, Сталін скаженів: «Ви придумали таку страшну казку про голод в Україні й думаєте, що налякали нас, але нічого з цього не вийде! Вступіть до Спілки письменників. Тоді ви зможете писати свої казочки, і дурні читатимуть їх».

Шістдесятники: Чехословаччина як вікно у світ

Алена Моравкова, молода чехословацька перекладачка, сиділа в кафе в центрі Києва на Хрещатику і їла морозиво. На дворі був початок шістдесятих років, в СРСР цвіла хрущовська “відлига”, суспільна атмосфера була просякнута оптимізмом, незабаром Гагарін полетів в космос а перший секретар КПРС все повторював з різноманітних трибун тези про настання справжнього комунізму. Моравкова була учасником чехословацької делегації, котра приїхала в Київ на міжнародний ярмарок. Там вона познайомилась із місцевими молодими письменниками. Зараз ці молоді люди сиділи з нею за одним столом: Микола Вінграновський, Іван Драч, Віталій Коротич. Незабаром цих поетів почнуть називати шістдесятниками