Кучерук: Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Колишній будинок Української Центральної Ради почали реконструювати. Однак у Музеї Української революції вважають, що це — загроза цілковитого знищення історичної пам’ятки.

Про це під час прес-конференції в "Главкомі" заявив директор Музею Української революції 1917-1921 рр. Олександр Кучерук.

З його слів, план реконструкції передбачає, що в стінах Київського міського будинку вчителя побудують чотири ліфти, ресторан на даху і туалети на місці кабінетів очільників Центральної Ради Михайла Грушевського і Володимира Винниченка.

 

Це створює загрозу для Музею Української революції та інших музеїв, які розташовуються в будівлі Будинку вчителя.

"Цей будинок припав комусь до душі. І там захотіли влаштувати офісний центр, щось подібне на резиденцію олігархів. І стало питання, як всіх виселити. Пішла працювати бюрократична машина.

Тодішня директорка Лариса Мельник не згоджувалася з такими діями, тому її прибрали, і поставили вчителя історії однієї зі столичних гімназій пані Рудьковську. Їй дали завдання за рік очистити приміщення. Але вона з цим не справилася. Її теж прибрали, і на її місце поставили іншого ліквідатора Олега Стешука, який делікатно і вправно це робить. Він нічого ніде не говорить, а тихо робить", — пояснив Олександр Кучерук.

Першою зазнала руйнувань під виглядом "реконструкції" зала засідань Центральної Ради.

"На сторіччя Центральної ради мали у цій залі відбутися урочистості. Мав бути президент. Приходила його служба охорони, і їм сказали, що не можна, щоб президент тут був, бо десь там шибка розбита. Також на 22 січня 2017 року до Дня Злуки, до Дня IV універсалу вони покликали столяра, електрика, які розібрали стільці і склали на купу. Почали розвішувати оголошення про те, що там усе валиться, і ніяких заходів проводити не можна. Я запросив представників ВРУ, вони прийшли подивилися, і не зрозуміли, що там може валитися", — продовжує Кучерук.

Фірма, якій доручили реставраційні роботи, має менше 700 доларів статутного капіталу.

"За роботи запросили 6 млн гривень. Згідно з планами "реставрації", повинно з’явитися 4 ліфти, на даху — ресторан, і туалети замість кабінетів Грушевського. Якщо нам усім не втрутитися в цю ситуацію, то ми втратимо пам’ятку історії та культури", — резюмував директор музею.

Про загрози, які несе Будинку вчителя "реставрація", "Історична правда" вже писала:

Туалети на місці кабінету Грушевського: чим може завершитися псевдо-"реставрація" Київського будинку вчителя 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.