Історичну кам'яницю в центрі Львова виставили на продаж

Будівлю, яка є частиною пам'ятки архітектури національного значення виставили на аукціон. Інформація про лот доступна на порталі Prozorro.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 Фото: Гал-Інфо

Нежитлові приміщення 2-го, 3-го, 4-го поверхів та мансарди загальною площею 449,7 кв.м за адресою м. Львів, вул. Шевська, 10 були виставлені на аукціон ще 22 грудня 2018 року. Стартова вартість лоту складає 16 млн. 474 тис. 200 гривень.

Зазначимо, що міністерство культури України розглянуло лист Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради і погодило приватизацію, шляхом продажу будівлі на аукціоні, яка є частиною пам'яткі архітектури національного значення, за умови укладання попереднього договору між переможцем аукціону та відповідним органом охорони культурної спадщини у місячний термін після оприлюднення результатів аукціону.

Результатом першого договору стане укладання в майбутньому охоронного договору на пам'ятку з викладенням його істотних умов, у тому числі щодо цільового використання пам'ятки.

Прийом пропозицій буде відбуватись до 21 січня включно, а сам аукціон буде проведений наступного дня.

Читайте також:

Реконструкція будинку Центральної Ради може знищити пам'ятку державотворення

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.