АНОНС: Лекція "Слов'яни та зима: чи легко бути "північним народом"?"

Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля розкаже археолог-славіст Євген Синиця у Національному музеї історії України 16 лютого.

Велике розселення слов'ян, що було одним з ключових процесів початку середньовіччя, зазвичай змальовують як героїчну епоху. Це не дивно, адже слов'яни фігурують у повідомленнях тогочасних джерел чи не виключно як зухвалі агресори та вкрай "незручні" супротивники на полі битви.

Та вдалі набіги й доволі гучні перемоги були, насправді, радше епізодами тогочасного слов'янського життя-буття. По поверненні домів на звитяжних вояків чекали звичайні, цілком зрозумілі й сучасній людині, проблеми: як зігріти свої домівки, як прогодувати свої сім'ї протягом тривалої та доволі суворої зими?

 

Відповіді на такі питання найчастіше лишалися "за кадром" писемних джерел, однак чимало "лайфхаків" ранньосередньовічного "слов'янського зимування" здатна висвітлити археологія. Яким чином слов'яни пристосовувалися до не надто дружнього довкілля спробує показати у своїй лекції археолог-славіст Євген Синиця.

16 лютого, субота, 14.00

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2), 4-й поверх.

Організатори: проект "LIKБЕЗ. Уроки історії" і Національний музей історії України.

Вхід за музейним квитком вартістю 10 грн.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.