Музей Майдану презентував книгу та відеопроект про Героїв Небесної Сотні

До п’ятої річниці масових розстрілів на Майдані Національний музей Революції Гідності та ГО «Родина Героїв Небесної сотні» презентували кілька проектів, присвячених Героям Небесної Сотні, учасникам Революції Гідності 2013-2014 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Одним із таких проектів став перший том документально-публіцистичної трилогії-мартиролога "Небесна Сотня. Життєписи" педагога та волонтерки Світлани Терейковської.

Книга вміщує 35 історій людей, які стали жертвами снайперських куль та тітушків у часи Революції Гідності.

"Ці люди могли стати в майбутньому гордістю та славою нашої держави. Життєписи новітніх героїв України мають надихати на осмислення сенсу життя, пробуджувати активне прагнення позитивних змін, давати молоді взірці справжнього патріотизму та самовідданості", - говорить у передмові авторка книги.

Другим став анонсований раніше відепроект режисерки Дарини Кульчицької "Характери гідності". Це так само серія коротких розповідей, у форматі відеороликів, про те, якими запам’яталися Герої Небесної Сотні людям, які близько знали їх за життя.

"Вони були різні – юні та старші, зі Сходу та Заходу, Півночі й Півдня, з інших країн. Мали різні вірування, мови, професії, світогляди, політичні уподобання й життєвий досвід. Вік – від 17 до 82 років.

Поміж них – молоді та закохані, з дітьми та онуками, дружинами й чоловіками, братами й сестрами, з батьками-дідами. І з родичами-предками, з усім преславним лицарством, яке з давніх-давен боронило свободу України і клало за неї голову", - говорить про героїв обох проектів генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Обидва проекти іще будуть продовжуватися і поповнюватися новими історіями про нових героїв. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає такий підхід важливим для збереження живої пам’яті про Майдан.

"За гарним поетичним визначенням "Небесна сотня" - реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями. Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ", - зазначив він.

Нагадуємо, що свого часу Український інститут національної пам’яті започаткував проект "Усна історія Майдану", покликаний зафіксувати пам’ять про ті події у свідченнях очевидців. Наразі записано 1200 свідчень, вийшло три випуски спогадів (останній – "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" - у двох томах).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.