Музей Майдану презентував книгу та відеопроект про Героїв Небесної Сотні

До п’ятої річниці масових розстрілів на Майдані Національний музей Революції Гідності та ГО «Родина Героїв Небесної сотні» презентували кілька проектів, присвячених Героям Небесної Сотні, учасникам Революції Гідності 2013-2014 років.

Про це повідомляє Український інститут національної пам’яті.

 

Одним із таких проектів став перший том документально-публіцистичної трилогії-мартиролога "Небесна Сотня. Життєписи" педагога та волонтерки Світлани Терейковської.

Книга вміщує 35 історій людей, які стали жертвами снайперських куль та тітушків у часи Революції Гідності.

"Ці люди могли стати в майбутньому гордістю та славою нашої держави. Життєписи новітніх героїв України мають надихати на осмислення сенсу життя, пробуджувати активне прагнення позитивних змін, давати молоді взірці справжнього патріотизму та самовідданості", - говорить у передмові авторка книги.

Другим став анонсований раніше відепроект режисерки Дарини Кульчицької "Характери гідності". Це так само серія коротких розповідей, у форматі відеороликів, про те, якими запам’яталися Герої Небесної Сотні людям, які близько знали їх за життя.

"Вони були різні – юні та старші, зі Сходу та Заходу, Півночі й Півдня, з інших країн. Мали різні вірування, мови, професії, світогляди, політичні уподобання й життєвий досвід. Вік – від 17 до 82 років.

Поміж них – молоді та закохані, з дітьми та онуками, дружинами й чоловіками, братами й сестрами, з батьками-дідами. І з родичами-предками, з усім преславним лицарством, яке з давніх-давен боронило свободу України і клало за неї голову", - говорить про героїв обох проектів генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло.

Обидва проекти іще будуть продовжуватися і поповнюватися новими історіями про нових героїв. Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає такий підхід важливим для збереження живої пам’яті про Майдан.

"За гарним поетичним визначенням "Небесна сотня" - реальні люди, які жили, любили, творили. Були такими як ми, але стали героями. Важливо, щоб і після цього ми не перестали розуміти їх як людей, не перетворили на безликий символ", - зазначив він.

Нагадуємо, що свого часу Український інститут національної пам’яті започаткував проект "Усна історія Майдану", покликаний зафіксувати пам’ять про ті події у свідченнях очевидців. Наразі записано 1200 свідчень, вийшло три випуски спогадів (останній – "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" - у двох томах).

«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя

До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів КГБ. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах.

Леся Гасиджак: «Пам’ятання минулого робить нас українцями»

Публічне інтерв’ю з Лесею Гасиджак, очільницею Музею Голодомору, у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Хто насправді була дружиною гетьмана Мазепи

На Афоні знайдено унікальний рукопис, а в ньому — її ім’я, і це не Ганна Фридрикевич.

Іванна Климпуш-Цинцадзе: «Нам слід якнайшвидше завершити процес формування української політичної нації»

Розмова з Іванною Климпуш-Цинцадзе – головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, віцепрем'єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України у 2016-2019 роках.