На ВДНГ хочуть створити інтерактивний музей науки й техніки

У київському Експоцентрі планують відкрити перший музей науки та техніки з інтерактивними експонатами.

Про це повідомляє телеканал "Прямий".

"Ми вважаємо, що буде попит на такі теми, як фізика, космічна тема, може бути актуальною, тема агротехнологій і всього, що пов'язано з живою природою", - розповів директор національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) Євген Мушкін.

Музей розташовуватиметься в першому павільйоні ВДНГ. Позаду нього побудують ще один павільйон, щоб умістити всі експонати. Наразі організатори шукають гроші на спорудження такого музею. Їм необхідно 17 млн євро.

"У консервативному підході, коли його відвідуватимуть щонайменше 500-600 тисяч людей на рік, тобто це менше, ніж відвідують аквапарки, а фактично, буде відвідувати більше. Окупність проекту, в євро, менш як шість років", - зазначив Мушкін.

Зазначається, що максимальна ціна квитка для дорослого вартуватиме 180 гривень.

Нагадаємо, в Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя  оцифровують документацію фондової колекції.

У Києві відкрився Музей сім'ї та родоводу.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.