На ВДНГ хочуть створити інтерактивний музей науки й техніки

У київському Експоцентрі планують відкрити перший музей науки та техніки з інтерактивними експонатами.

Про це повідомляє телеканал "Прямий".

"Ми вважаємо, що буде попит на такі теми, як фізика, космічна тема, може бути актуальною, тема агротехнологій і всього, що пов'язано з живою природою", - розповів директор національного комплексу "Експоцентр України" (ВДНГ) Євген Мушкін.

Музей розташовуватиметься в першому павільйоні ВДНГ. Позаду нього побудують ще один павільйон, щоб умістити всі експонати. Наразі організатори шукають гроші на спорудження такого музею. Їм необхідно 17 млн євро.

"У консервативному підході, коли його відвідуватимуть щонайменше 500-600 тисяч людей на рік, тобто це менше, ніж відвідують аквапарки, а фактично, буде відвідувати більше. Окупність проекту, в євро, менш як шість років", - зазначив Мушкін.

Зазначається, що максимальна ціна квитка для дорослого вартуватиме 180 гривень.

Нагадаємо, в Державному музеї героїчної оборони й звільнення Севастополя  оцифровують документацію фондової колекції.

У Києві відкрився Музей сім'ї та родоводу.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.