Прах Нестора Махна можуть перенести в Україну

Гуляйпільська райдержадміністрації ініціює процес перенесення праху керівника селянського повстанського руху 1918–1921 років Нестора Махна із Франції на Батьківщину.

 

Про це розказав голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко в інтерв’ю Гуляйполе.city.

За його словами, документи щодо перевезення праху Нестора Махна до Гуляйполя вже готові. У розгляді цього питання бради участь міський голова, депутати і керівництво обласної адміністрації.

"З нашого боку готові всі документи, є заява внучатого племінника Нестора Махна щодо повернення на батьківщину праху його предка. Вже вирішили, де має знаходитись прах Нестора Махна — у музеї", - повідомив Іщенко.

"Наразі чекаємо остаточної відповіді від французької сторони. Бо французька діаспора — проти повернення праху. Тож це питання вирішується на рівні міжнародних відносин", - додав він.

Голова Гуляйпільської райдержадміністрації зазначив, що Нестор Махно історична особистість світового рівня. Тож в ОТГ вже розробили проекти щодо маршруту Нестора Махна, який буде цікавий туристам, створення махновських островів.

"Звісно, на їхню реалізацію потрібні кошти. Й ці питання будемо вирішувати відразу після того, як закриємо нагальні аспекти: ремонт і будівництво основних об’єктів міста та району, а також важливих напрямків автодоріг", - розказав Іщенко.

Нагадаємо: в 2017 році прах Олександра Олеся та його дружини Віри Кандиби перенесли з Чехії і перепоховали у Києві на території Державного історико-меморіального Лук’янівського заповідника.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.