Спецпроект

Меморіальний центр "Бабин Яр" ініціює громадське обговорення

Команда Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) починає громадське обговорення щодо будівництва Меморіального центру в Києві.

Центр запрошує всіх охочих висловити думки та пропозиції стосовно створення майбутнього Центру. Це можна зробити, заповнивши онлайн-анкету за посиланням.

Також у приміщенні Шевченківської районної державної адміністрації Києва BYHMC встановив інформаційний стенд, який розповідає про майбутній Центр та місце його будівництва.

 


Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" – це недержавна освітня організація. Своєю метою визначчає зберегти історію та вшанувати пам’ять жертв Голокосту в Україні, зокрема масових розстрілів у Бабиному Яру під час нацистської окупації Києва. Дізнатися більше про ініціативу можна на сайті babynyar.org.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.