Мінюстиції Великобританії більше не буде використовувати «Шановний сер» через звинувачення у сексизмі

Міністерство юстиції Великобританії більше не буде використовувати в автоматичних відповідях на правові запити фразу «Дорогий сер» після звинувачень у сексизмі.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Telegraph.

 

"Агентство правової допомоги, що входить до складу Міністерства юстиції, стало першим урядовим органом, який змінив свої автоматизовані повідомлення, прибравши з них згадки за статевою ознакою", — йдеться в повідомленні.

Уточнимо, що замість фрази "Шановний сер" тепер будуть використовувати "Для уповноважених осіб".

Причиною змін стало повідомлення жінки, яке вона відправила в Агентство. У ньому вона звинуватила систему державного управління в сексизмі. Своє ім'я вона не оприлюднила.

"Історично жінки ніколи не отримували офіційну кореспонденцію, тому мало місце використання загального чоловічого вітання. Але в наші дні жінок більше, ніж чоловіків", — зазначила вона.

Читайте також:

На Дніпропетровщині сільську площу перейменували на честь королеви Єлизавети ІІ

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.