Нотр-Дам де Парі: причиною пожежі могло стати коротке замикання

Причиною пожежі в Соборі Паризької Богоматері могло стати коротке замикання у частині будівлі, яка перебувала на реконструкції.

Як повідомляє "Європейська правда", про це пише французьке видання Le Parisien з посиланням на джерела в поліції.

 Фото: Le Parisien

В рамках розслідування поліція допитала вже близько 30 осіб – охоронців, співробітників компанії, що проводить реконструкцію, будівельників.

Співробітники служби безпеки повідомили поліції, що осередок пожежі був розташований біля основи шпиля Нотр-Даму з боку Сени.

В рамках цих реставраційних робіт на шпилі Нотр-Даму встановили риштування вагою понад 500 тонн. Будівельні роботи обслуговувалися трьома ліфтами.

Перший ліфт піднімав робітників на висоту 24 м від землі, другий піднімав на висоту 54 м на дах, третій ліфт дозволяв дістатися до шпиля, який робітники повинні були очистити. Два з цих ліфтів вже працювали з минулого четверга, коли знімали статуї, розташовані на шпилі.

За словами охоронців, коли спрацювала пожежна сигналізація і вони прибули до ліфта, пожежа вже була сильною і вони більше нічого не могли зробити.

За однією з версій криміналістів, причиною пожежі могла бути проблема з електрикою. "Можливо, сталося коротке замикання", - сказав один зі співрозмовників видання.

Читайте також:

Пасха Парижа – від смерті до життя

Нотр-Дам де Парі: панорама собору після пожежі та початок слідства. ФОТО

Пожежу у Соборі Паризької Богоматері взяли під контроль і частково загасили. ФОТО.

Горить Собор Паризької Богоматері. ФОТО. ВІДЕО

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.