Топонімічна комісія Харкова рекомендувала депутатам міськради розглянути повернення проспекту Жукова

Міська топонімічна комісія Харкова рекомендувала внести до порядку денного сесії Харківської міської ради питання про зворотне перейменування проспекту Петра Григоренка на проспект Георгія Жукова.

Відповідне рішення ухвалили на засіданні міської комісії з питань топоніміки й охорони історико-культурного середовища сьогодні, 14 травня, розглянувши петицію «Поверніть харків'янам історію!», повідомляє UA: Харків із посиланням на відповідального секретаря комісії Олексія Хорошковатого.

За словами Хорошковатого, ст. 5 Закону України «Про географічні назви» передбачає повернення окремих об'єктів їхніх історичних назв. «Чи перейменовувати проспект, вирішуватимуть депутати міськради», — сказав відповідальний секретар.

Крім того, топографічна комісія рекомендувала підготувати на своє наступне засідання пропозицію, як увіковічити пам'ять генерала Петра За словами заступника мера з питань правового забезпечення Марини Стаматіної, яку цитує видання "Накипело", міськрада у процесі прийняття рішення керуватиметься Законом України "Про увіковічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939—1945 років".

Нагадаємо, петицію про зворотне перейменування пр. Петра Григоренка зареєстрували на сайті Харківської міськради 8 травня. Того ж дня на своїй сторінці у "Фейсбуці" мер Харкова Геннадій Кернес заявив, що сприятиме петиції. Менше, як за дві доби петиція набрала понад 5000 голосів, потрібних для розгляду звернення. До 17 травня 2016 року проспект називався іменем Маршала Радянського Союзу Георгія Жукова.

У відповідь на пропозиції Кернеса Український інститут національної пам'яті звернувся  до нього із застереженням про кримінальну відповідальність за порушення декомунізаційного законодавства. 

Зокрема, очільник відомства Володимир В'ятрович нагадав, що "законність перейменування у інших населених пунктах України об’єктів топоніміки, названих на честь Георгія Жукова, у рамках виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», підтверджена рішеннями адміністративних судів, які станом на сьогоднішній день набрали законної сили". 

Проти ініціативи перейменування проспекту та знесення волонтерського намету "Все для перемоги" на площі Свободи 12 травня вийшло на мітинг біля 600 осіб.

Крізь бурю та сніг. Перший Зимовий похід Армії УНР

У перших числах грудня 1919 року Армія УНР налічувала близько 10 тисяч осіб. З них боєздатними були біля 2 тисяч. Керівництво проводило нараду за нарадою у пошуках виходу з ситуації. Вирішили йти у запілля окупантів. Так почався Перший Зимовий похід.

Львів. 1918. Єврейський погром

Наприкінці листопада 1918 року світ отримав страшні відомості зі Львова: європейські та американські видання писали про жорстоку розправу над тутешніми євреями, яких впродовж двох діб, одразу після відступу з міста українського війська, безжалісно грабували, палили, мордували і вбивали.

Український підрозділ у Зимовій війні: правда чи легенда

Формування українського добровольчого підрозділу, якщо пропозицію про нього й було надано фінському командуванню, не здійснили через брак часу, підготованих кадрів та фінансів.

Антисемітизм в Україні?

Якщо поглянути на останні чотири з половиною століття присутності великої кількості євреїв в Україні, лише 16-20 років були позначені періодами насильства. І це насильство, не слід забувати, чинилося не лише проти євреїв. Іншими словами, 430 років євреї жили поруч з етнічними українцями та іншими народами України в стані співпраці й толерантності, якщо не гармонії.