На Алеї Героїв Небесної Сотні проводиться слідчий експеримент

На Алеї Героїв Небесної Сотні в центрі Києва працюють балісти. Триває слідчий експеримент у справі загибелі майданівця Олександра Плеханова.

Про це повідомляє Музей Революції Гідності у «Фейсбуці».

«На тижні, після музейного брифінгу на алеї, зав'язалася розмова з противниками спорудження меморіалу Героїв Небесної Сотні й іншими громадськими активістами. Конструктивним наслідком спілкування стала домовленість щодо окремого епізоду слідчих дій», — ідеться в повідомленні.

Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Балісти вивчають, як був убитий учасник Революції Гідності Олександр Плеханов
Національний музей Революції Гідності

Певний час не вдавалося провести слідчий експеримент щодо загибелі учасника протестів Олександра Плеханова. За словами його матері Інни, це відбувалося через неузгодженість експертів і слідчих Генеральної прокуратури.

Заступник генерального директора з будівництва Національного музею Революції Гідності Оксана Моргун розпорядилася забезпечити умови для цього експерименту і зняти відповідну секцію паркану.

У Музеї наголошубть: «Ще з минулого року генпідрядник із будівництва напоготові, проте будівництво не розпочате саме тому, що музей сумлінно й без винятків усі рази забезпечує від себе можливість кожного нового етапу слідчих дій».

Зараз на місці працюють експерти.

Нагадуємо, 13 травня мали початися підготовчі роботи з будівництва меморіалу Героїв Небесної Сотні, проте того ж дня Музей Революції Гідності отримав листа від Генпрокуратури призупинити роботи через потребу в додаткових слідчих експериментах. Музей заявив про призупинення робіт і готовність сприяти всім слідчим діям.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.