У Кернеса підготували "реабілітацію" Жукова

У Харкові міська рада планує назвати проспект на честь сталінського маршала Георгія Жукова.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Харківської міської ради Ігор Черняк, передає Depo.Харків.

 

"З'явився проект рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка. Вірніше, технічно питання називається "Про розгляд електронної петиції". Так ось навіть за текстом слово "перейменування" не вживається.

Пропонується повернути попередню історичну назву проспекту Петра Григоренка. А також назвати на честь Петра Григоренка вулицю, яка з'єднує вулицю Римарську і вулицю Клочківську. Наскільки я зрозумів, мова йде про нову вулицю, яка зараз як раз прокладається", - написав Черняк.

Депутат також оприлюднив фото проекту зазначеного рішення. Згідно проекту, депутатам пропонується підтримати петицію про перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова, "оскільки життя і діяльність Жукова Г.К. пов’язані з спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова під час Другої світової війни 1939 – 1945 років".

 
 

Нагадуємо, що сьогодні, 19 червня, у Харкові відбудеться сесія міської ради, яка розглядатиме питання перейменування проспекту Григоренка на честь сталінського маршала Жукова.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.