У Кернеса підготували "реабілітацію" Жукова

У Харкові міська рада планує назвати проспект на честь сталінського маршала Георгія Жукова.

Про це на своїй сторінці у Фейсбук написав депутат Харківської міської ради Ігор Черняк, передає Depo.Харків.

 

"З'явився проект рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка. Вірніше, технічно питання називається "Про розгляд електронної петиції". Так ось навіть за текстом слово "перейменування" не вживається.

Пропонується повернути попередню історичну назву проспекту Петра Григоренка. А також назвати на честь Петра Григоренка вулицю, яка з'єднує вулицю Римарську і вулицю Клочківську. Наскільки я зрозумів, мова йде про нову вулицю, яка зараз як раз прокладається", - написав Черняк.

Депутат також оприлюднив фото проекту зазначеного рішення. Згідно проекту, депутатам пропонується підтримати петицію про перейменування проспекту Петра Григоренка на честь Георгія Жукова, "оскільки життя і діяльність Жукова Г.К. пов’язані з спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова під час Другої світової війни 1939 – 1945 років".

 
 

Нагадуємо, що сьогодні, 19 червня, у Харкові відбудеться сесія міської ради, яка розглядатиме питання перейменування проспекту Григоренка на честь сталінського маршала Жукова.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.