Генерала Григоренка на маршала Жукова. У Харкові вночі почали змінювати таблички

На проспекті, якому міськрада повернула ім'я Маршала Жукова, пізно вночі на 26 червня почали змінювати таблички.

Про це UA:Харків розповів мешканець Харкова Сергій Тимохін. 

За його словами, до нього звернулися знайомий, мешканець одного з будинків по проспекту. Чоловік побачив драбину за вікном і вирішив, що до його сусідів намагаються вдертися невідомі. 

«Біля будинку, біля його вікна, встановили драбину якісь люди, як йому здалося, полізли до сусідів. Оскільки він був один в кімнаті, незрозуміло, що відбувалося, люди спустилися і поїхали собі. Це була біла «Волга» з драбиною на багажнику.

Подзвонив, вийшов з хати, подивився, що так, вікно у сусідів ціле, але побачив, що змінена табличка. Питання: чому це відбувається вночі? Сказали, що вночі цього робити не варто.

По-перше, це турбує мешканців. По-друге, я розумію, що є рішення, треба показати всі папери і зробити це вдень, щоб це було не, як у крадіїв...», — розповів Тимохін. 

На місце викликали поліцію. Патрульні попросили робочих припинити роботи до завтра. 

 
Нові таблички на проспекті Генерала Григоренка з'явилися пізно вночі з 25 на 26 червня. ФОТО: UA:Харків

Нові вказівники з’явилися на будинках уздовж проспекту №№ 17, 19, 21, 23, 31.

Люди, які змінювали таблички, не представилися. За їхніми словами, вони діють на підставі угоди. 

Нагадуємо, 19 червня Харківська міська рада проголосувала за повернення імені Жукова проспекту Григоренка.

 
Докладніше про генерала Петра Григоренка читайте в тексті Вахтанга Кіпіані "Генерал Петро Григоренко. Таврія, Москва, "психушка", Нью-Йорк"

20 червня рішення офіційно оприлюднили. Того ж дня із позовом до Харківського окружного адмінсуду звернувся представник народного депутата України Андрія Білецького, який просить скасувати рішення міськради.

Із заявою до поліції після рішення міськради звернувся депутат міської ради Ігор Черняк.

Український інститут національної пам’яті в свою чергу звернувся до ГПУ.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.