Спецпроект

Найкращий проект Меморіального центру Голокосту в Києві: журі не змогло визначитися

29 липня відбулося засідання журі в рамках другого етапу архітектурного конкурсу на найкращий проект майбутнього Меморіального центру Голокосту в Бабиному Яру. За результатами засідання було прийняте рішення відтермінувати оголошення переможця та продовжити зустріч журі восени цього року.

Члени журі оцінювали 5 проектів, повідомили в прес-службі Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр". 

"Ми прагнемо, щоб проект-фіналіст відповідав рівню знакової будівлі світового масштабу, про що було заявлено на початку архітектурного конкурсу. Тому нам потрібен додатковий час, аби прийняти правильне рішення", — коментує продовження засідання журі виконавчий директор та директор зі стратегії Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" (BYHMC) Яна Барінова.

 
Засідання журі конкурсу
прес-служба BYHMC

Під час обох етапів конкурсу члени журі оцінюють проекти на умовах анонімності за заздалегідь визначеними критеріями. Вони беруть до уваги не тільки архітектурне рішення та дизайн, а також унікальність та новаторство концепції, складність її втілення та інтеграції у наявний ландшафт Бабиного Яру та міського простору довкола нього.

"Усі п'ять представлених проектів вартісні. Після першого етапу конкурсу команди значно допрацювали їх на основі рекомендацій журі. Адже ми прагнемо відшукати найкраще поєднання сильної концепції з органічною інтеграцією проекту у простір Бабиного Яру. Оскільки до конкурсного журі входять архітектори світового рівня, й дехто з них не зміг бути присутнім на засіданні 29 липня, усі дійшли згоди, що остаточне рішення потрібно прийняти у повному складі", — розповідає Бенджамін Хосбах, директор компанії [phase eins], Берлін, яка виступила організатором конкурсу.

До речі, [phase eins] також проводила конкурс на кращий проект меморіалу Героїв Небесної Сотні та музею Революції гідності.

Нагадаємо, архітектурний конкурс на кращий проект Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр" стартував 19 грудня 2018 року. Усього надійшло 165 заявок із 36 країн світу. Кваліфікаційний відбір пройшли 10 бюро:

BURØ architects, Україна;
Diller Scofidio + Renfro, США;
Eisenman Architects, США;
Dorte Mandrup A/S, Данія;
KAAN Architecten, Нідерланди;
merz merz gmbh & co. kg, Німеччина;
querkraft architekten zt gmbh, Австрія;
RICHTER MUSIKOWSKI Architecten PartGmbB, Німеччина;
STUDIO ODILE DECQ, Франція;
Wolfgang Tschapeller ZT-GmbH, Австрія.

Перший етап конкурсу завершився 4 травня. За його результатами члени журі обрали 5 найкращих проектів із 10 представлених командами архітекторів та ландшафтних дизайнерів.

Сторінка архітектурного конкурсу із детальним складом журі, викладом конкурсних вимог та описом процедури за посиланням.

Як повідомлялося, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" отримав доступ до одного з найбільших у світі онлайн-архівів свідчень про Голокост ― Fortunoff Video Archive for Holocaust Testimonies і тепер відкриває доступ до колекції відеосвідчень українським науковцям.

Читайте також:

Про що розповідатиме Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"?

Музей "Бабин Яр". Відкритий лист-застереження українських істориків

Офіційна відповідь директора Меморіалу "Бабин Яр" на Лист істориків

Директор центру "Бабин Яр": "Перед нами не стоїть завдання зламати ситуацію через коліно"

Йосиф Зісельс: Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр"– проект патерналістський

Концепція Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр": невігластво чи наукове шахрайство?

Пришестя Месії, або Про ситуацію навколо створення Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр"

Усі публікації за темою Бабин Яр

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…