Спецпроект

АНОНС: Лекція: "Бабин Яр: масове вбивство і пам’ять про нього"

29-30 вересня Україна і світ відзначає сумну річницю трагедії, що сталася в Бабиному Яру в Києві в 1941 році під час нацистської окупації.

На лекцію запрошує Національний музей історії України.

 

Що відбувалося в Києві в ті дні? Яку оцінку надала світова спільнота тим подіям? Яким було ставлення до збереження і вшанування пам'яті про трагедію Бабиного Яру в післявоєнному СРСР? Що відбувається навколо Бабиного Яру і пам'яті про трагедії, пов'язані з ним, у незалежній Україні?

Відповіді на ці та інші гострі, актуальні питання ви отримаєте під час лекції та "живого" спілкування з директором Українського центру вивчення історії Голокосту, д-ром Анатолієм Подольським.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 28 вересня, субота, 14.00-16.00

Місце: Національний музей історії України, (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.