Спецпроект

АНОНС: Лекція: "Бабин Яр: масове вбивство і пам’ять про нього"

29-30 вересня Україна і світ відзначає сумну річницю трагедії, що сталася в Бабиному Яру в Києві в 1941 році під час нацистської окупації.

На лекцію запрошує Національний музей історії України.

 

Що відбувалося в Києві в ті дні? Яку оцінку надала світова спільнота тим подіям? Яким було ставлення до збереження і вшанування пам'яті про трагедію Бабиного Яру в післявоєнному СРСР? Що відбувається навколо Бабиного Яру і пам'яті про трагедії, пов'язані з ним, у незалежній Україні?

Відповіді на ці та інші гострі, актуальні питання ви отримаєте під час лекції та "живого" спілкування з директором Українського центру вивчення історії Голокосту, д-ром Анатолієм Подольським.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 28 вересня, субота, 14.00-16.00

Місце: Національний музей історії України, (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Причини масового полисіння дітей у Чернівцях влітку 1988 року

Взятися за написання цієї статті спонукали мене публікації, у яких протягом 30 років після трагедії, що зачепила багатьох чернівчан, продовжують поширювати брехню про причини масового полисіння у Чернівцях. І найголовніше, що змусило це зробити - передчасний відхід у вічність мого колеги по роботі та товариша - Анатолія Галіна, який у часи тоталітарного режиму не побоявся піти проти системи, завдяки зусиллям якого стали відомі справжні причини полисіння у Чернівцях влітку 1988 року.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.