Спецпроект

АНОНС: Лекція: "Бабин Яр: масове вбивство і пам’ять про нього"

29-30 вересня Україна і світ відзначає сумну річницю трагедії, що сталася в Бабиному Яру в Києві в 1941 році під час нацистської окупації.

На лекцію запрошує Національний музей історії України.

 

Що відбувалося в Києві в ті дні? Яку оцінку надала світова спільнота тим подіям? Яким було ставлення до збереження і вшанування пам'яті про трагедію Бабиного Яру в післявоєнному СРСР? Що відбувається навколо Бабиного Яру і пам'яті про трагедії, пов'язані з ним, у незалежній Україні?

Відповіді на ці та інші гострі, актуальні питання ви отримаєте під час лекції та "живого" спілкування з директором Українського центру вивчення історії Голокосту, д-ром Анатолієм Подольським.

Захід відбудеться в рамках проекту "LIKБЕЗ. Уроки історії".

Час: 28 вересня, субота, 14.00-16.00

Місце: Національний музей історії України, (4 поверх), вул. Володимирська, 2, м. Київ.

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.