Що готує УІНП до Дня захисника України. ЗАХОДИ

Із 2014 року Україна відзначає головне свято для українських військових – 14 жовтня, на свято Покрови.

Свого часу саме Український інститут національної пам'яті запропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня.

Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

 

До цього свята Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом "День захисника України. 1000 років нашому війську".

  • Так, 14 жовтня о 12:00 у Києві біля Головпошти відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська".

Цього ж дня із 15:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться презентації та дискусії.

  • О 15:00 розпочнеться презентація брошури "2014: початок російсько-української війни" за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам'яті Романа Кулика та Максима Майорова.

Брошура "2014: початок російсько-української війни" має два наративні боки: перший – це історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року. Другий – хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання так званого "Мінську-1".

Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення?

Брошура "2014: початок російсько-української війни" – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та з'ясувати історичний контекст нинішньої війни.

На презентації кожен охочий зможе отримати примірник видання.

  • О 16:00 відбудеться презентація відеолекцій для військовослужбовців "Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції" та розмова "Як розповідати історію військовим". Учасники: Роман Кулик (ветеран, співробітник Українського інституту національної пам'яті, автор проекту), Тетяна Швидченко (координаторка проектів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проекту), Ганна Байкєніч (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, авторка проекту), Андрій Давидов (історик та радіоведучий на Армія FM)

Відеолекції – це спільний проект Українського інституту національної пам'яті та ГО "Експертний Корпус".

  • О 17:30 пройде дискусія на тему: "Жінка у війську" за мотивами книги "Дівчата зрізають коси".

Серед учасників: Тетяна Ковтунович (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів), Євгенія Подобна (журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця), бойовий офіцер Юлія Микитенко (командир першого взводу дівчат у ліцеї Богуна), Ірина Цвіла (ветеран, батальйон "Січ", полк поліції спеціального призначення "Київ").

Вхід на усі події вільний, але потрібна попередня реєстрація

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.