Що готує УІНП до Дня захисника України. ЗАХОДИ

Із 2014 року Україна відзначає головне свято для українських військових – 14 жовтня, на свято Покрови.

Свого часу саме Український інститут національної пам'яті запропонував відзначати День захисника 14 жовтня, покликаючись на історичні традиції вшанування українського війська якраз цього дня.

Таким чином українці засвідчують політичну спадковість сучасної Української держави від Русі, козацтва, визвольного руху, та відмежовуються від радянського тоталітаризму.

 

До цього свята Український інститут національної пам'яті підготував інформаційну кампанію та низку заходів під гаслом "День захисника України. 1000 років нашому війську".

  • Так, 14 жовтня о 12:00 у Києві біля Головпошти відкриють виставку "Воїни. Історія українського війська".

Цього ж дня із 15:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану відбудуться презентації та дискусії.

  • О 15:00 розпочнеться презентація брошури "2014: початок російсько-української війни" за участі авторів, співробітників Українського інституту національної пам'яті Романа Кулика та Максима Майорова.

Брошура "2014: початок російсько-української війни" має два наративні боки: перший – це історичний контекст і передумови російської агресії 2014 року. Другий – хронологія початку російсько-української війни, від окупації Криму до підписання так званого "Мінську-1".

Яку подію можна вважати точкою відліку для початку конфліктів народів? Як саме Росія вела експансію і захоплення українських земель? Які особливості сучасної війни та форми її ведення?

Брошура "2014: початок російсько-української війни" – спроба дати лаконічні й комплексні відповіді на ці питання. Вона може стати настільною книгою для тих, хто прагне знайти витоки російсько-українського протистояння та з'ясувати історичний контекст нинішньої війни.

На презентації кожен охочий зможе отримати примірник видання.

  • О 16:00 відбудеться презентація відеолекцій для військовослужбовців "Бойовий шлях Армії УНР: командири, військові підрозділи, ключові операції" та розмова "Як розповідати історію військовим". Учасники: Роман Кулик (ветеран, співробітник Українського інституту національної пам'яті, автор проекту), Тетяна Швидченко (координаторка проектів освітньої платформи "Експертний Корпус", авторка проекту), Ганна Байкєніч (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, авторка проекту), Андрій Давидов (історик та радіоведучий на Армія FM)

Відеолекції – це спільний проект Українського інституту національної пам'яті та ГО "Експертний Корпус".

  • О 17:30 пройде дискусія на тему: "Жінка у війську" за мотивами книги "Дівчата зрізають коси".

Серед учасників: Тетяна Ковтунович (співробітниця Українського інституту національної пам'яті, координаторка усноісторичних проектів), Євгенія Подобна (журналістка, воєнна кореспондентка, письменниця), бойовий офіцер Юлія Микитенко (командир першого взводу дівчат у ліцеї Богуна), Ірина Цвіла (ветеран, батальйон "Січ", полк поліції спеціального призначення "Київ").

Вхід на усі події вільний, але потрібна попередня реєстрація

Заходи організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?

Таємниця зникнення Степана Федака молодшого

Доля Степана Федака, рідні сестри якого були дружинами Євгена Коновальця й Андрія Мельника, сповнена багатьох загадок і білих плям. Вважалося, що він безслідно зник орієнтовно у 1945-му. Але органи мдб, а згодом – кдб срср не вірили в це і наполегливо продовжували розшукувати його по всьому світові. Він потрібен їм був для того, щоб довести до кінця спецоперацію, яка несподівано перервалася з початком війни. Ця операція є яскравим прикладом того, як москва вдавалася до застосування доволі специфічного методу, як "лагідне" вербування, аби лише проникнути до близького кола лідерів українського визвольного руху.

Євроспільноті слід терміново придбати собі нову "парасольку", - словацький науковець і політолог Александр Дулеба

Коли закінчувалася Друга світова війна британський прем'єр Уїнстон Черчіль запропонував інтеграцію інституцій. Не тільки спільний економічний ринок товарів, але й колективну безпеку. Все, що включає у себе поняття "європейський спосіб життя" при верховенстві права, демократії, вільних виборах, гарантії людських прав, свободі слова – сьогодні під великим питанням. Ми повністю недооцінюємо основи європейського інтеграційного проєкту, які сьогодні вкрай важливо реставрувати.

Микола Штейнберг: "У наші руки потрапила велетенська енергія. Вона може працювати на благо, а може все зруйнувати. Головне у безпеці – це ризики у взаємодії людини та створеної нею техніки"

Квітень 2026 року. За цей час Чорнобильська катастрофа встигла обрости томами наукових звітів, сотнями годин кінохроніки та, на жаль, десятками зручних міфів. Проте в рофесійному середовищі є імена, чия вага в дискусії про безпеку є абсолютною. Серед них Микола Штейнберг – інженер, який пройшов шлях від "народження" Чорнобильської АЕС до участі в подоланні наслідків катастрофи, що сколихнула весь світ.