Одночасно з прем'єрою "Захара Беркута" з'явиться присвячена фільму монета

Ощадбанк замовив карбування срібної монети «Захар Беркут» до світової прем’єри фільму

Про це повідомив сайт банку.

Монету розробити та викарбували на Монетному дворі Польщі, а емінентом виступив Камерун. Вона має номінал 500 франків та виготовлена зі спібла 925 проби. Наклад монети становить 500 штук, їх продаватимуть лише в Україні. 

 

На реверсі викарбувано сцену з фільму, де герой у бойовому спорядженні оглядає Карпатські гори, на аверсі - стилізоване зображення беркута в оточенні силуетів монгольських воїнів.

У світовій традиції випуск монет, приурочених до прем'єр фільмів, викликають значний інтерес серед шанувальників кіномистецтва. Емінентами при цьому часто виступають африканські країни - їхні монетні двори співпрацюють з іноземними замовниками та дають дозвіл на друк будь-яких зображень. 

 

Ощадбанк замовляв монету в співпраці з дистриб'юторською компанією FILM.UA.

Нагадаємо, історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.