Одночасно з прем'єрою "Захара Беркута" з'явиться присвячена фільму монета

Ощадбанк замовив карбування срібної монети «Захар Беркут» до світової прем’єри фільму

Про це повідомив сайт банку.

Монету розробити та викарбували на Монетному дворі Польщі, а емінентом виступив Камерун. Вона має номінал 500 франків та виготовлена зі спібла 925 проби. Наклад монети становить 500 штук, їх продаватимуть лише в Україні. 

 

На реверсі викарбувано сцену з фільму, де герой у бойовому спорядженні оглядає Карпатські гори, на аверсі - стилізоване зображення беркута в оточенні силуетів монгольських воїнів.

У світовій традиції випуск монет, приурочених до прем'єр фільмів, викликають значний інтерес серед шанувальників кіномистецтва. Емінентами при цьому часто виступають африканські країни - їхні монетні двори співпрацюють з іноземними замовниками та дають дозвіл на друк будь-яких зображень. 

 

Ощадбанк замовляв монету в співпраці з дистриб'юторською компанією FILM.UA.

Нагадаємо, історичний бойовик "Захар Беркут" вийде в прокат 10 жовтня.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…

Генерал Олександр Удовиченко. Представник розвідки УНР у Франції

Генерал-полковник Армії УНР Олександр Удовиченко по праву входить до військової еліти Української революції 1917–1921 років. Він командував Третьою залізною стрілецькою дивізією, що вважалася однією з найбоєздатніших частин Армії УНР, обіймав низку інших відповідальних посад в українській армії і зажив слави вмілого й відважного командира.