АНОНС: У Києві вшанують пам'ять Зеновія Красівського

Вечір пам’яті дисидента та поета Зеновія Красівського відбудеться на честь 90-ї річниці з дня його народження.

Участь у заході візьмуть народна артистка України Галина Яблонська, голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, редактор газети ОУН "Шлях Перемоги" Віктор Рог, голова ОУН (м) Богдан Червак, депутат Київради Юрій Сиротюк, поети, кобзарі Тарас Силенко і Василь Лютий, лідер гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк та інші творці української культури.

 

Організатори заходу - історичний клуб "Холодний Яр", ОУН(б), НСПУ.

Вестиме вечір Роман Коваль.

12 листопада, вівторок, 18.30

Місце: Національна спілка письменників України, вул. Банкова, 2.

Довідка. Зеновій Красівський (1929-1991) - член-засновник Українського національного фонту (1964-1967), політв'язень радянських тюрем і концтаборів (1949–1953, 1967–1972, 1980–1985), жертва радянської каральної психіатрії (1972–1978), член Української Гельсінської групи (з 1979), поет.

Сторінка заходу.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.