У Кернеса через інтернет зібралися перейменувати проспект на честь маршала Жукова

У Харкові мерія організовує громадське обговорення для перейменування проспекту, названого на честь радянського генерала-дисидента Петра Григоренка, на проспект Маршала Жукова.

Як передає Depo.Харків, відповідне повідомлення від 19 листопада розміщене на сайті Харківської міської ради.

 

Офіційно захід називається "громадське обговорення у формі електронної консультації з питання присвоєння імені Маршала Жукова шляхом перейменування проспекту Петра Григоренка в місті Харкові".

Громадське обговорення-електронна консультація відбуватиметься на сайті мерії Харкова.

"Необхідність громадського обговорення цього питання обумовлена надходженням до Харківської міської ради пропозицій від ветеранських організацій міста Харкова щодо повернення історичної назви проспекту в місті Харкові імені Маршала Жукова та з метою залучення представників громадськості до розгляду зазначеного питання", - йдеться в повідомленні.

Строк подачі пропозицій та зауважень – до 18 грудня. Пропозиції подаються за електронною формою.

Відповідальною за проведення громадського обговорення визначено заступника міського голови – керуючого справами виконавчого комітету міської ради Тетяну Чечетову-Терашвілі.

Звіт за результатами громадського обговорення та узагальнені пропозиції, отримані під час проведення громадського обговорення, будуть оприлюднені не пізніше 1 січня 2020 року на офіційному веб-сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету.

Нагадуємо, що другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова. У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.