АНОНС: Перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала"

Книгарня "Є" запрошує на публічний перегляд фільму "Іван Лисяк-Рудницький: історія інтелектуала" та презентацію збірки "Іван Лисяк-Рудницький. Історичні есе».

Про це повідомляють організатори у Facebook.

 

Фільм розповідає про історика української суспільно-політичної думки, автора праць з історії, що відкривали Європі та світу Україну, Івана Лисяка-Рудницького (1919-1984).

27 жовтня 2019 року виповнюється 100-річчя з дня його народження.

Лейтмотив його творчого життя – переосмислення історії України відповідно до викликів сучасності і включення українського історичного наративу до західного академічного дискурсу.

Учасники:

Євген Бистрицький – доктор філософських наук;

Олександр Сушко – виконавчий директор Міжнародного фонду "Відродження";

Юрій Шаповал – доктор історичних наук та автор фільму;

Ірина Шатохіна – автор-режисер фільму;

Любов Христевич – художник фільму;

Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";

Модератуватиме зустрічі кандитат політичних наук Ольга Михайлова.

Час: 22 листопада, п'ятниця, 18.00

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3, м. Київ

Вбивства в Бабицях: авантюра з трагічним фіналом

Ввечері 2 липня 1951 року в школі чехословацького містечка Бабиці, де саме проходили партійні збори, пролунали постріли. Невелика група підпільців застрелила трьох функціонерів комуністичної партії. Постріли в школі стали кульмінацією історії, котра тягнулась декілька місяців і стала приводом для масового терору комуністичної партії проти місцевого населення.

Ніжин. Серпневі дні 1918-го

Влітку 1918 року на українсько-російському кордоні було неспокійно. На різних ділянках виникали локальні сутички. Більшовики намагались підривати Українську державу зсередини. У Чернігівській губернії одним із більшовицьких осередків стало село Жуківка

"У Москві все ретельніше готуються до війни": листи до шведської королеви Христини

Одним з найцікавіших періодів в історії України є, безумовно, 1649-1659 роки. Період Визвольної революції і війн з Річчю Посполитою та Московським царством. Діяльність гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Виговського. Основні матеріали з історії цієї Доби зберігаються за кордоном, тому що Чигирин, Батурин і Глухів - козацькі столиці палали у вогні. Було б логічним шукати важливі документи у польських архівах.
Але там їх знайти неможливо, тому що шведська армія вивезла майже весь архів, давні видання і колекції до Швеції під час польсько-шведської війни у 1650-х роках - так званого "Потопу". Навіть оригінальні документи короля Владислава ІV досі зберігаються у Швеції

П'ять українських історій про пандемію "іспанки"

Іспанку просто не фіксували у документах. Дані про кількість хворих та померлих часто не збирали. Тим паче, що паралельно тривала пандемія холери. А специфічно в Україні – епідемія тифу. Холера і тиф були знайомі українським лікарям. А перед симптомами нібито застуди, яка за кілька днів вбивала людей, виявились безпорадними. Кількість жертв іспанки в Україні ми не знаємо. Можемо навести лише кілька історій про перебіг хвороби. Але, можемо точно стверджувати, що іспанка разом з іншими епідеміями руйнувала українську державність не менше, а, може, навіть, і більше від недолугих політичних кроків.