In memoriam. Помер радянський дисидент і правозахисник Михайло Хейфец

Сьогодні в Єрусалимі у віці 85 років помер Михайло Хейфец (1934-2019) – відомий радянський правозахисник, дисидент, історик і письменник.

Про це повідомляє видання "День" із посиланням на Facebook президента Асоціації Європейських Журналістів Артура Рудзицького.

 
Фото: svoboda.org

Михайло Хейфец народився 18 січня 1934 року у Ленінграді.

У 1974 році заарештований і засуджений за 70 статтею КК РРФСР ( "антирадянська агітація і пропаганда") на 4 роки позбавлення волі і 2 роки заслання за написання передмови до самвидавчого зібрання творів Йосипа Бродського (так званої "марамзінскої збірки"), а також за виготовлення в 1969 році і "зберігання з метою розповсюдження" двох примірників есе А. Амальріка "Чи проіснує Радянський Союз до 1984 року?" та ознайомлення в 1971-1974 роках з цим есе трьох осіб, зберігання і конспектування книги Фенсонда "Смоленськ за радянської влади".

Свідком у цій справі проходив в тому числі Борис Стругацький. (Згодом, під впливом цих подій, М. Хейфец послужив прототипом Ізі Кацмана в романі Аркадія і Бориса Стругацьких "Град приречений").

У роки ув'язнення написав, переправив "за дріт" і випустив в Парижі три книги публіцистики, документальної прози та інтерв'ю ( "Місце і час", "Русское поле", "Подорож з Дубровлаг в Єрмак"). Після звільнення із заслання в 1980 році виїхав до Ізраїлю.

З 1982 по 1990 рік – науковий співробітник Центру з вивчення та документації східноєвропейського єврейства при Єрусалимському університеті. Паралельно написав і видав сім книг .

З 1990 по 1998 рік – співробітник (колумніст і оглядач з питань бізнесу і культури) ізраїльської газети "Вести".

У 2000 році вийшло його тритомне "Вибране" в Харкові (видавництво "Фоліо") і нове дослідження - "Суд над Ісусом. Єврейські версії і гіпотези ", видано в Москві (видавництво "Даат-Знання").

У 2003 році там же вийшла книга про філософа і теоретика історії Ханне Арендт - "Ханна Арендт судить XX століття". Здана в друк друга книга про філософію Ханни Арендт - "Умови, на яких людині дано життя на Землі".

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.