Зеленський поступився місцем на форумі в Єрусалимі жертвам Голокосту - реакція "Яд Вашем"

В ізраїльському меморіальному комплексі “Яд Вашем” розкритикували рішення президента України Володимира Зеленського поступитися місцем української делегації тим, хто вижив під час Голокосту.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на видання The Jerusalem Post.

 
ФОТО: ВВС

"Президенту України пояснили, що ті, хто вижив під час Голокосту й звернулися з проханням бути присутніми на форумі, отримали таку можливість.

Нам незрозуміле рішення президента, і ми шкодуємо, що він зробив такий крок на заході під назвою "Пам'ятаємо Голокост, боремося з антисемітизмом", – йдеться у заяві "Яд Вашем".

23 січня вранці президент Володимир Зеленський заявив, що прибув до Ізраїлю, але не піде на Всесвітній форум пам'яті Голокосту. Мовляв, "через величезний інтерес до Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту обмежена кількість місць і важко потрапити багатьом з тих, хто пережив цю трагедію", тому українська делегація "вирішила передати місце цим мужнім, унікальним людям".

Всесвітній форум пам'яті Голокосту організували з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору в Освенцімі.

Президент України вагався, чи їхати на форум, адже заздалегідь було відомо, що йому не нададуть слова.

Натомість було відомо, що промову матиме президент Росії Володимир Путін.

Нагадуємо, що Президент Польщі Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

На заходи в Ізраїль не поїхали і президенти Естонії та Литви, а Латвію представляв прем'єр-міністр.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.