Зеленський поступився місцем на форумі в Єрусалимі жертвам Голокосту - реакція "Яд Вашем"

В ізраїльському меморіальному комплексі “Яд Вашем” розкритикували рішення президента України Володимира Зеленського поступитися місцем української делегації тим, хто вижив під час Голокосту.

Про це повідомляє "Новинарня" із посиланням на видання The Jerusalem Post.

 
ФОТО: ВВС

"Президенту України пояснили, що ті, хто вижив під час Голокосту й звернулися з проханням бути присутніми на форумі, отримали таку можливість.

Нам незрозуміле рішення президента, і ми шкодуємо, що він зробив такий крок на заході під назвою "Пам'ятаємо Голокост, боремося з антисемітизмом", – йдеться у заяві "Яд Вашем".

23 січня вранці президент Володимир Зеленський заявив, що прибув до Ізраїлю, але не піде на Всесвітній форум пам'яті Голокосту. Мовляв, "через величезний інтерес до Всесвітнього форуму пам'яті Голокосту обмежена кількість місць і важко потрапити багатьом з тих, хто пережив цю трагедію", тому українська делегація "вирішила передати місце цим мужнім, унікальним людям".

Всесвітній форум пам'яті Голокосту організували з нагоди 75-ї річниці визволення концтабору в Освенцімі.

Президент України вагався, чи їхати на форум, адже заздалегідь було відомо, що йому не нададуть слова.

Натомість було відомо, що промову матиме президент Росії Володимир Путін.

Нагадуємо, що Президент Польщі Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не матиме в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

На заходи в Ізраїль не поїхали і президенти Естонії та Литви, а Латвію представляв прем'єр-міністр.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.