У Києві в Ботсаду імені Фоміна замінили ліхтарі 1890-х років

Мова йде про перші в столиці електричні ліхтарі, які встановлювала фірма "Савицький і Страус".

Про це у Facebook повідомив журналіст Володимир Хенгістов, передає УНІАН.

 

"З'ясувалося, що комунальники погосподарювали й у Ботсаду імені Фоміна. Після реконструкції звідти зникли перші в Києві електричні ліхтарі, які ще на початку 1890-х років встановлювала фірма "Савицький і Страус". На їх місці з'явилися ось такі зелені стовпи", – зазначив він, опублікувавши фото.

Користувачі активно обговорюють новину, велика частина їхніх коментарів негативні. При цьому комунальників вони називають "тваринами", "жлобами" і "виродками". Також лунають припущення, що ліхтарі "відвезли на дачу якогось чиновника": "спливуть в особняку під Києвом".


Нагадуємо, що киянин хоче відреставрувати історичні ліхтарі, які нещодавно прибрали з Маріїнського парку.

Війна за «Золото Криму»

Цю війну Крим уже програв. І програв не тоді, коли чотири кримські музеї програли в Амстердамі суд про повернення виставки «Крим – золотий острів у Чорному морі», а набагато раніше. Але зрозумілим це стає лише зараз

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.