На Львівщині відкриють Меморіал "Героям Вовчухівської офензиви". ФОТО

У с. Вовчухи Городоцького району, що на Львівщині 26 лютого о 12:00 відбудеться урочисте відкриття та освячення Меморіалу «Героям Вовчухівської офензиви».

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив відповідальний секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам'яті Святослав Шеремета.

 
Фото: Святослава Шеремети

"Запрошуємо на урочисте відкриття та освячення Меморіалу "Героям Вовчухівської офензиви" 26 лютого 2020 року о 12.00 с. Вовчухи Городоцького району. Пам'ятаємо дні нашої визвольної боротьби !Увічнимо пам'ять Героїв!", - сказано у повідомленні.

Святослав Шеремета нагадав, що Вочухівська офензива – це наступальна операція Галицької Армії в 17 лютого –18 березня 1919 року під час польсько-української війни 1918-1919 років.

 
Фото: Святослава Шеремети

В ході Вовчухівської офензиви воїни Галицької Армії перерізали залізничне сполучення між Львовом та Перемишлем в районі Вовчух, повністю оточили та взяли в облогу Львів. Як мінімум двічі в ході Вовчухівської офензиви українці могли звільнити Львів.

Начальний командувач Галицької Армії генерал –полковник Михайло Омелянович-Павленко писав:

"…Львів повністю взятий в кільце та обложений. Всі потуги поляків поблизу Вовчух закінчились безрезультатно. Питання здачі Львова визначається наявністю в місті харчових запасів".

 
Фото: Святослава Шеремети

Але втрутилась Антанта, а члени місії Бартелімі підступно провезли до Львова не тільки харчові запаси, але і набої та зброю. Як тільки ініціатива переходила до воїнів Галицької Армії, втручались міжнародні чинники та заставляли українців йти на припинення бойових дій та перемир'я. В цей час польські війська отримували перепочинок та підкріплення.

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.