Литва закликає західних лідерів відмовитися від присутності на параді в Москві 9 травня

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликав західних діячів відмовитися від присутності на так званому «параді перемоги» в Москві, запланованому на 9 травня.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на МЗС Литви.

 

За цим повідомленням, на неформальній зустрічі з колегами з країн-членів Європейського союзу, що відбулася в Хорватії, він закликав колег критично оцінити плани офіційних візитів до Москви в час, коли Росія використовує численні влаштовані нею конфлікти, щоб створити враження нормальної співпраці, і їй це вдається.

"Росія любить символи. Парад, що відбудеться в Москві в травні, не просто відзначає перемогу в Другій світовій війні, але й має на меті відсвяткувати перемоги нинішньої мілітаристської політики Росії", – сказав він.

За словами міністра, наразі немає підстав змінювати політику Європейського союзу щодо Росії, бо сама Росія не змінює своєї зовнішньої політики, продовжує втручатися в справи сусідніх та інших країн, а останнім часом стала ще агресивнішою.

"Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може покладатися на своє партнерство з Росією, яка не бере участі у вирішенні конфліктів – радше в їхній ескалації. Ми говоримо не тільки про Грузію чи Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і ескалацію в Лівії", – наголосив Лінкявічус.

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє "перемога в Великій Вітчизняній війні", щороку гучно святкує дату так званого "дня перемоги" 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року.

Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. У Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.


Нагадуємо, що 3 березня Вадим Пристайко повідомив, що Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Європі у Москві 9 травня. Трамп також не поїде до Москви на парад.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР ухвалив цілком логічне рішення про припинення з 21 березня "видачі бензину та інших сумішей, необхідних для броньовиків і авіації".

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.