Литва закликає західних лідерів відмовитися від присутності на параді в Москві 9 травня

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликав західних діячів відмовитися від присутності на так званому «параді перемоги» в Москві, запланованому на 9 травня.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на МЗС Литви.

 

За цим повідомленням, на неформальній зустрічі з колегами з країн-членів Європейського союзу, що відбулася в Хорватії, він закликав колег критично оцінити плани офіційних візитів до Москви в час, коли Росія використовує численні влаштовані нею конфлікти, щоб створити враження нормальної співпраці, і їй це вдається.

"Росія любить символи. Парад, що відбудеться в Москві в травні, не просто відзначає перемогу в Другій світовій війні, але й має на меті відсвяткувати перемоги нинішньої мілітаристської політики Росії", – сказав він.

За словами міністра, наразі немає підстав змінювати політику Європейського союзу щодо Росії, бо сама Росія не змінює своєї зовнішньої політики, продовжує втручатися в справи сусідніх та інших країн, а останнім часом стала ще агресивнішою.

"Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може покладатися на своє партнерство з Росією, яка не бере участі у вирішенні конфліктів – радше в їхній ескалації. Ми говоримо не тільки про Грузію чи Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і ескалацію в Лівії", – наголосив Лінкявічус.

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє "перемога в Великій Вітчизняній війні", щороку гучно святкує дату так званого "дня перемоги" 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року.

Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. У Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.


Нагадуємо, що 3 березня Вадим Пристайко повідомив, що Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Європі у Москві 9 травня. Трамп також не поїде до Москви на парад.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.