Литва закликає західних лідерів відмовитися від присутності на параді в Москві 9 травня

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус закликав західних діячів відмовитися від присутності на так званому «параді перемоги» в Москві, запланованому на 9 травня.

Про це повідомляє Радіо Свобода із посиланням на МЗС Литви.

 

За цим повідомленням, на неформальній зустрічі з колегами з країн-членів Європейського союзу, що відбулася в Хорватії, він закликав колег критично оцінити плани офіційних візитів до Москви в час, коли Росія використовує численні влаштовані нею конфлікти, щоб створити враження нормальної співпраці, і їй це вдається.

"Росія любить символи. Парад, що відбудеться в Москві в травні, не просто відзначає перемогу в Другій світовій війні, але й має на меті відсвяткувати перемоги нинішньої мілітаристської політики Росії", – сказав він.

За словами міністра, наразі немає підстав змінювати політику Європейського союзу щодо Росії, бо сама Росія не змінює своєї зовнішньої політики, продовжує втручатися в справи сусідніх та інших країн, а останнім часом стала ще агресивнішою.

"Росія демонструє свою силу не тільки на регіональному, а й на глобальному рівні. Захід не може покладатися на своє партнерство з Росією, яка не бере участі у вирішенні конфліктів – радше в їхній ескалації. Ми говоримо не тільки про Грузію чи Україну, а й про сирійську провінцію Ідліб і ескалацію в Лівії", – наголосив Лінкявічус.

Росія, в державній міфології якої провідну роль відіграє "перемога в Великій Вітчизняній війні", щороку гучно святкує дату так званого "дня перемоги" 9 травня, хоча нацистська Німеччина капітулювала 8 травня 1945 року.

Нинішнього, 2020 року сповнюється 75 років від тієї капітуляції. У Москві ще з минулого літа говорять про плани відсвяткувати цю дату великим військовим парадом, на який мають запросити багатьох світових лідерів.


Нагадуємо, що 3 березня Вадим Пристайко повідомив, що Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Європі у Москві 9 травня. Трамп також не поїде до Москви на парад.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.