ЦДВР оголосив конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху, історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Шевченка та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів «Тюрма на Лонцького» оголошують старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років».

Про це "Історичній правді" повідомили в Центрі.

 

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху. Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 грн, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце відповідно — 3000 і 2000 грн. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.


На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

• повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

• селянський опір колективізації;

• ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");

• чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

• діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

• повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо).


Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.


Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2020 року подати електронний пакет документів:

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті. Вимоги за посиланням,

3) власне фото у форматі jpeg,

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua


Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2020 року або не відповідатимуть вимогам, до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

 


Конкурсна комісія 2020 року:

• д.і.н. Іван Патриляк, професор, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

• к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпропетровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;

• к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;

Андрій Когут, директор Галузевого державного архіву Служби Безпеки України;

Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, співавтор т.зв. "декомунізаційного пакету" законів.


Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу Дениса Пасічника +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua


Нагадуємо, що більше 25 000 документів доступні онлайн для дослідників на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху. Е-архів — це сервіс відкритого доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття.

 

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.