Фільм про співпрацю УПА та Армії Крайової виклали в інтернет

Кінокомпанія «УМ-Груп» виклала у вільний доступ створений за підтримки Державного агентства України з питань кіно історичний документальний фільм «Рубіж. Грубешівська операція».

Про це повідомляє пресслужба Держкіно, передає Укрінформ.

 

"Онлайн-прем'єра стрічки, у якій розповідається про відносини України та Польщі в період Другої світової та одразу після її завершення, відбулася на офіційному YouTube-каналі кінокомпанії "УМ-Груп", - ідеться у повідомленні.

Як зазначається, опубліковано одразу три різні мовні версії картини:

- оригінальну чотиримовну версію з українськими субтитрами, у якій персонажі спілкуються українською, польською, російською та німецькою мовами. До озвучування було залучено акторів Андрія Мостренка, Віктора Лафаровича та Катерину Білик;

- версію з українським дубляжем, до якого долучилися актори Михайло Кукуюк та Катерина Качан;

- версію з англійським перекладом підписів та англійськими субтитрами.


Документальний фільм "Рубіж. Грубешівська операція" розповідає про визвольну боротьбу українських повстанців з УПА та польських партизанів з АК (Армія Крайова) під час та після Другої світової війни.

Найбільш вдалою спільною польсько-українською військовою операцією повстанців став напад підрозділів УПА та ВіН ("Воля і незалежність", вихідці з АК) на контрольоване силами НКВД повітове місто Грубешів у 1946 році.

Проєкт фільму став одним з переможців десятого конкурсного відбору Держкіно та отримав державну фінансову підтримку в обсязі 3 млн 468 тис. 235 грн. (100% загальної вартості виробництва). До створення картини долучилися Український та Польський інститути національної пам'яті.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище