Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня, - Пристайко

Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня заявили в МЗС.

Про це повідомляє видання "День".

 

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв'ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги

"Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити.

Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі", - заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди "75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні" низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Днями в Офісі президента повідомили, що Зеленський запрошення не отримував.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.