Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня, - Пристайко

Україна не братиме участь у святкуванні 75-ї річниці закінчення війни у Москві 9 травня заявили в МЗС.

Про це повідомляє видання "День".

 

На питання, як відреагував би Київ, якщо б він отримав від Москви запрошення на офіційні урочистості 9 травня, глава МЗС України Вадим Пристайко в інтерв'ю на телеканалі Україна 24 дав зрозуміти, що не сприймає сам факт святкування Дня Перемоги

"Але позиція наша зараз залишається такою, якою вона є: ні, ми не збираємося святкувати 9 травня. Ми, як і весь європейський континент, через 75 років, готові зрозуміти, чому сталася ця трагедія, і готові один одного пробачити.

Ми вважаємо, що саме в цей бік має йти святкування. Це повинно бути святкування того, що нарешті континент перебуває протягом 75 років, якщо не брати до уваги наші шість років війни, у відносному мирі", - заявив Пристайко.

Раніше в Кремлі заявили, що планують запросити на заходи в Москві з нагоди "75-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні" низку світових лідерів, в тому числі президента України Володимира Зеленського.

Днями в Офісі президента повідомили, що Зеленський запрошення не отримував.

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.