У “Бабиному Яру” створено науково-дослідні інститути

На базі Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр” створено два науково-дослідні інститути: Інститут дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру та Інститут історії Голокосту в Україні і Східній Європі. Це самостійні структурні підрозділи, що діятимуть у тісній координації з міжнародною науковою радою Центру.

 

Інститут дослідження території та ландшафту пам'яті Бабиного Яру здійснює і підтримує мультидисциплінарні дослідження з проблематики історії розвитку територій Бабиного Яру у політичному, економічному і культурному вимірах як множинного місця пам'яті. Очільник Інституту – доктор політичних, кандидат історичних наук Владислав Гриневич, дослідник історії Другої світової війни і політики пам'яті, автор і редактор багатьох наукових праць, у тому числі знакової монографії "Бабин Яр. Історія і пам'ять" (видавництво "Дух і літера", 2016).

В складі Інституту працюють вітчизняні і зарубіжні науковці, які спеціалізуються на проблематиці історії Другої світової війни, Голокосту, Бабиного Яру і політики пам'яті.

Наразі Інститут розпочав роботу над масштабним проєктом "Бабин яр: територія та ландшафт пам'яті. Ілюстрована енциклопедія" — найповнішим систематичним викладом історії Бабиного Яру як символу Голокосту та інших трагедій, що тут відбулися. Публікація запланована на вересень 2021 року, до 80-х роковин трагедії Бабиного Яру.

"Наші головні принципи — компетентність, наукова незалежність і водночас чутливість у висвітленні трагічної історії Бабиного Яру, а також повна відкритість до дискусій, – наголошує Владислав Гриневич. – Бабин Яр – один з найвиразніших символів Голокосту і насильства двох тоталітарних режимів – гітлерівського і сталінського. Голод, розстріли під час терору наприкінці 1930-х; вбиті в часи німецької окупації євреї, роми і сінті, душевнохворі, військовополонені, українські націоналісти, комуністи, пересічні кияни, — увесь цей жахливий насильницький досвід має бути ретельно описаний і осмислений. 

При цьому треба нарешті покласти край "конкуренції жертв", а також прояснити різницю між західно- і східноєвропейською моделями пам'яті, яка полягає у тому, що Захід ніколи не зазнавав репресій сталінського режиму і не був полем для комуністичних експериментів. Ми маємо також цінувати єдність у різноманітності. Сьогодні в Україні діють державні і недержавні ініціативи з вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру, які мають  взаємодіяти, не поборюючи, а посилюючи одна одну".

Владислав Гриневич
Владислав Гриневич

Іще один структурний підрозділ Меморіалу – Інститут, який вивчатиме історію Голокосту і пам'яті про нього в Україні і Східній Європі шляхом провадження, підтримки, розвитку та популяризації академічних історичних та міждисциплінарних досліджень як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Очолює Інститут Андрій Руккас, кандидат історичних наук, доцент, автор курсів з історії Голокосту та історії геноцидів, науковий керівник Центру досліджень геноцидів і масових репресій Історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Андрій Руккас розповідає, що тематика майбутніх досліджень Інституту буде розгалуженою та багатовекторною.

До наукової сфери діяльності Інституту, зокрема, належать такі важливі проблеми, як витоки нацистської ідеології та причини приходу нацистів до влади, нацистська окупація України та країн Східної Європи в роки Другої світової війни, регіональні "особливості" Голокосту в Східній Європі, геноцид ромів, репресивна політика окупаційних режимів нацистів та їхніх союзників щодо мирного населення та військовополонених, рух Опору на окупованих територіях, порятунок євреїв місцевим неєврейським населенням, стратегії виживання євреїв під час Голокосту та реакції місцевого населення на вбивства євреїв.

Андрій Руккас
Андрій Руккас

В рамках діяльності Інституту планується не тільки проведення власних наукових досліджень, але й створення цифрового архіву, реалізація усноісторичних проєктів, видання наукової літератури, організація різноманітних наукових та просвітницьких заходів, тематичних виставок. З представників обох Інститутів, із залученням знаних міжнародних фахівців сформований Комітет, який надаватиме гранти для ведення досліджень і підтримки талановитих молодих науковців на конкурсній основі.

"У межах роботи інститутів Фонд планує значну кількість проєктів вже цьогоріч. Концепція і вся подальша робота над експозицією буде базуватися виключно на основі напрацювань новостворених інститутів та Базового історичного наративу Фонду, написаного авторитетними українськими та міжнародними вченими. До речі, Владислав Гриневич був співавтором Наративу, а Андрій Руккас — його редактором.

Ми забезпечили безперервність і спадкоємність науково-дослідницької роботи, що є фундаментом Меморіального центру. Беззаперечними принципами роботи обох інститутів є дотримання політичної незаангажованості, академічної доброчесності, наукової об'єктивності та неупередженості. Ми сподіваємось на тісну і плідну співпрацю з науковими інституціями України та світу задля того, щоб спільними зусиллями реалізувати масштабні наукові цілі й задуми", — підкреслює  генеральний директор Фонду Максим Яковер.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.