ЮНЕСКО: 13% музеїв у світі можуть не відкритися після завершення пандемії

У Міжнародний день музеїв, 18 травня, в ЮНЕСКО заявили, що близько 13% музеїв у світі можуть не відкритися після завершення пандемії Covid-19.

Про це повідомляється на сайті ЮНЕСКО.

 

"Приблизно 13% музеїв у всьому світі можуть ніколи не відкритися знову", - повідомляють у ЮНЕСКО.

Як зазначається, понад 90% музеїв закрилися через спалах COVID-19.

В організації закликали допомогти музеям відновити роботу.

"Музеї відіграють ключову роль у забезпеченні життєстійкості громад. Ми повинні допомогти їм подолати кризу та зберегти їх взаємодію з аудиторією", - заявила генеральний директор ЮНЕСКО Одре Азуле.

Наголошується, що понад 85 тисяч музеїв зачинилися у світі через пандемію коронавірусу у різні періоди часу.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".