Лукашенко проведе парад на честь Дня перемоги попри пандемію коронавірусу

Парад на честь 75-річчя перемоги у Білорусі відбудеться попри пандемію коронавірусу.

Про рішення провести захід заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє The Бабель із посиланням на "Белта".

 
ФОТО: АР

Лукашенко підкреслив, що не може скасувати парад на честь Дня перемоги через його важливе ідеологічне значення.

"Треба розуміти, що ті люди помирали, можливо, і від вірусів, інших хвороб. Але вони часом не відчували цього і навіть про це не думали", — пояснив він необхідність провести парад.

На переконання президента, у разі скасування параду люди можуть сказати, що влада злякалася.

"Мене дуже хвилює, що люди не схвалять, якщо ми, злякавшись, розбредемося по норах", — додав він.

Також Лукашенко зазначив, що ветеранів скоріше за все не запросять через ризик інфікування коронавірусом, і підкреслив добровільний характер заходу. За його словами, Білорусь радо прийме на парад іноземців — зокрема, депутатів з Росії.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.