In memoriam. Помер Голова Львівського крайового братства ветеранів Олесь Гуменюк

У п’ятницю, 8 травня, у віці 94 роки помер голова Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, безпосередній учасник підпільної боротьби за незалежність України Олесь Гуменюк.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

 

Народився Гуменюк Дмитро-Олесь Миколайович 1925 року у с. Білі Ослави Надвірнянського району (раніше Яремчанського) Івано-Франківської області (раніше Станіславської), в селянській родині. Батько — доброволець УГА, брав участь у 1918 році у боях за Львів.

У 1943 році Дмитро-Олесь пішов на військову службу до дивізії "Галичина", де пройшов вишкіл підстаршини, учасник бою під Бродами, а вийшовши з оточення, вступив до УПА, потім перебував у боївці СБ ОУН.

У боях був поранений і контужений. У 1945 році був захоплений під час лікування. Військовий трибунал засудив його до 15 років каторжної роботи в м. Норильськ.

Брав участь у повстанні 1953−1954 рр. Був засуджений на рік закритої тюрми у м. Свердловськ. У 1957 р. комісією Верховної Ради звільнений з направленням у м. Львів.

У кінці 80 років Олесь Гуменюк активно включився в громадську роботу, був одним із засновників Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, згодом очолив його.

Нагороджений Орденом "За заслуги" II ст. — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність, Орденом "За заслуги" III ст. — за активну громадсько-політичну діяльність, участь у становленні української державності, Відзнакою Президента України — Хрест Івана Мазепи — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю, відзнакою міського голови Львова "Почесний знак Святого Юрія".

Члена ОУН (б), учасника підпільної боротьби за незалежність України поховають сьогодні на Личаківському кладовищі у Львові.

"Людина честі, відваги і міцної віри у свої переконання. Пан Олесь надихав кожного з нас своєю життєвою історією, оптимізмом і вірою в краще. Сумуємо. Співчуваємо. Львів сьогодні осиротів. Не стало нашого великого патріота України", — зазначив мер Львова Андрій Садовий.

Чи вбивав адвокат Медведчук поета Стуса?

4 вересня 1984 року поета Юрія Литвина знайшли з розтятим животом у житловій камері бараку колонії особливо-суворого режиму ВС-389/36 у селі Кучино на Уралі. Бездиханне тіло поета Стуса – у карцері, у цей самий день, роком пізніше. "Серце не витримало, з кожним може бути…" - передають слова табірного гебіста.

Ольга Ільків, зв'язкова Романа Шухевича

Оля опинилася перед вибором – ковтнути ампулу з отрутою і видати ворогам важливу адресу, чи ковтнути адресу і пережити тортури. Вона вибрала перше

Від листа до ГУЛАГу: як МҐБ цензурувало пошту про операцію «Запад»

На Великдень 1948 року отець Володимир Марущак готував особливу проповідь. Він знав, що попри заборони й обмеження нової влади, відсвяткувати воскресіння Христа збереться чимало людей. 2 травня він відправив службу у старовинній церкві села Новий Кропивник, а тоді — виголосив промову, яка викликала сльози у багатьох присутніх

Квота на розстріл "ворогів народу": як праонука знайшла справу репресованого прадіда

У травні цього року при Архіві національної пам`яті відкрився Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих. Весь цей час співробітники допомагають сотням людей дізнатися, в яких архівах можуть зберігатися таємниці їхніх репресованих родин. Вікторія Тараненко з Дніпропетровщини стала однією з перших, кому вдалося знайти справу свого репресованого прадіда та нарешті дізнатися, за що його арештував НКВД у часи Великого терору.