Рівненщина зробить музеї інклюзивними

У Рівненській області місцеві музеї адаптують для людей з особливими потребами.

Про це повідомляє пресслужба облдержадміністрації.

Замок в Острозі
Замок в Острозі

"На Рівненщині музеї адаптують для людей з інвалідністю. Зокрема, запровадять аудіогіди – спеціальні путівники для людей з порушенням зору, а також розроблять буклети шрифтом Брайля, позначать сходові маршрути, встановлять мнемосхеми", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що загалом туристи з особливими потребами зможуть побувати на п'ятьох екскурсіях у Рівненському обласному краєзнавчому музеї, Державних історико-культурних заповідниках Острога та Дубно, культурно-археологічному центрі "Пересопниця" у Рівненському районі.

Такі ініціативи реалізують у межах проєкту "Культурні продукти Рівненщини без обмежень". Його втілять громадські організації за підтримки Українського культурного фонду.

Окрім того, проєкт передбачає проведення семінарів, тренінгів та наставницьких сесій для провайдерів культурних послуг. Для екскурсоводів проведуть відеоуроки з основ української жестової мови.

Термін реалізації проєкту – до 30 вересня.

На популяризацію культурних, туристичних особливостей краю на Рівненщині цього року спрямовано 2,9 млн грн.

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.

Свята Маргарита Шотландська. Англійська Троянда з українським корінням

Вона народилася і жила у часи Середньовіччя. Завдяки їй русинська (українська) кров і сьогодні тече у венах представників аристократичних, монарших родів Великої Британії, поєднавши собою англосакську династію та рід київського князя Ярослава Мудрого.

Геноцид поза цифрами: фальсифікація інформації про Голодомор

Пильна увага українського суспільства прикута до неприємної ситуації навколо Національного музею Голодомору-геноциду. Теперішнє керівництво однієї з найважливіших інституцій національної пам’яті вдалося до фальсифікацій та дискредитації тематики Голодомору, що найбільш промовисто виявилося у виданій восени 2021 Музеєм книзі «Геноцид українців 1932-1933 за матеріалами досудових розслідувань". Текст книги ставить під сумнів ще й фаховість підписантів розміщених там експертиз та їхню здатність до наукового аналізу. Наразі наукова спільнота й громадськість продовжують бити на сполох, звертаючи увагу суспільства та влади на серйозну проблему.

Коротка історія шкільного харчування в Україні: від УРСР до сьогодення

Щороку у вересні батьки вкотре ведуть своїх дітей до школи: хтось, очікуючи на урочисту лінійку, у святковому одязі, а хтось – у буденних джинсах. Не секрет, що шкільна система освіти нині не відповідає потребам часу, і її всіляко намагаються реформувати. Тому в одних школах – віршики та квіточки, а в інших – жодних урочистостей. Як відомо, окрім отримання знань, участі в розвагах, набуття навиків соціалізації та стресостійкості, учні, щодня перебуваючи в освітньому просторі навчального закладу, також вживають їжу. Але мало хто знає історію становлення системи шкільного харчування в Україні, що та як смакувало українським школярам у минулому й смакує сьогодні.