Суд у справі книги про Стуса перенесли на 18 вересня

Судове засідання у справі за позовом лідера ОПЗЖ Віктора Медведчука проти журналіста Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat через книгу "Справа Василя Стуса" перенесли на 18 вересня

Про це повідомляє Еспресо з посиланням на представницю видавництва Vivat Катерину Аврамчук у Facebook.

Засідання відбудеться у Дарницькому районному суді Києва 18 вересня о 10:00. На ньому проведуть судові дебати.

"Останнє, що представили наші адвокати - це спогади старшого брата Віктора Медведчука, який згадував дитинство і те, як їх бабуся постійно називала батька Медведчука поліцаєм", - написала вона.

Медведчук хоче заборонити продаж книги Вахтанга Кіпіані, "Справа Василя Стуса".

У 1980-х він був адвокатом поета та співпрацював зі слідством. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики під час цього процесу. Сам він своєї провини не визнає.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.