У Харкові відкрили виставку до 77-ї річниці визволення міста від нацистів

Відкриття виставки світлин Харкова воєнних років відбулося у Центральному парку культури та відпочинку імені Горького напередодні Дня міста.

Про це повідомляє пресслужба Харківської міськради.

 

"Виставка присвячена 77-й річниці визволення міста Харкова від нацистських загарбників, і тому більшість знімків – це світлини воєнних років. Проводити таку виставку – це давня традиція міста", - зазначив співорганізатор виставки депутат міськради Габріел Михайлов.

За його словами, у цієї виставки є й постійні відвідувачі: "Вони з року в рік приходять сюди, щоб побачити частину історії нашого міста. Це складний, суперечливий і трагічний період. Але водночас – це роки подвигу і мужності, які ми шануємо і сьогодні".

Михайлов розповів, що 90% знімків – періоду 1941-1943 років. Їх придбрали у вітчизняних та зарубіжних архівах. Багато фото з приватних колекцій, які купувалися на аукціонах по всьому світу.

За його словами, крім знімків воєнного Харкова є сучасні фото, зроблені в останні роки співорганізатором виставки, фотомитцем Володимиром Бисовим: "Їх небагато, але вони чітко демонструють основні перетворення в місті".

Експозиція включає понад 250 світлин і працюватиме до 22 вересня.

План «Барбаросса». Що думали військові Гітлера?

Хоча було зрозуміло, що однією з головних причин нападу на Радянський Союз було прагнення здобути запаси (передусім нафту), яких бракувало німцям, без відповіді залишалося головне питання: чи мали вони ресурси, щоб здобути ресурси, яких прагнули? Одне слово: чи їхні бажання не перевищували здатність їх задовільнити? Урешті-решт, Гітлер так ніколи й не визнав цього недоліку плану «Барбаросса». Він хотів швидкої війни, щоб отримати доступ до сировини й землі, але сировина, яку він хотів мати найбільше (нафта), була неймовірно далеко.

«Антирадянський» Лифар

Ім’я Лифаря було заборонене на батьківщині протягом довгого часу, а його численні теоретичні праці з історії балету та хореографії не перекладалися російською та не видавалися у СРСР, не дивлячись на високий рівень радянського балету та його популярність як серед партеліти, так і пересічних радянських громадян. Проте йому вдалося (хоча, звісно, він поняття не мав про це) потрапити до секретного радянського видання – «методички» КҐБ 1968 року «Використання можливостей Радянського комітету з культурних зв’язків з співвітчизниками за кордоном у розвідувальній роботі».

Реакція киян на аварію Чорнобильської АЕС та її наслідки

Безпрецедентна техногенна катастрофа, що сталася в ніч на 26 квітня 1986 року на 4-му блоці ЧАЕС надала поштовх для «тектонічних» національних, соціальних та політичних процесів в українському суспільстві. Від початку, потенційна загроза життю та здоров’ю мешканців столичного мегаполісу викликала у них не просто стурбованість і невдоволення, а і, досить, нелояльні до влади закиди. Населення, активно реагувало на подію та її наслідки, а, особливо гостро, в травні того року.

Як українські націоналісти 1 травня святкували в рідному місті Путіна

Первинно 1 травня, як міжнародний день боротьби за права робітників, встановив ІІ Соціалістичний інтернаціонал у 1889 р. Усі українські партії початку XX століття вважали себе частиною соціалістичного руху. Включно із націоналістичною Українською Народною Партією (УНП), створеною М.Міхновським. До того, як російські комуністи та німецькі нацисти поставили «свято праці» на службу своїм ідеологіям, українські націоналісти виводили українців 1 травня на демонстрації, але виключно під синьо-жовтими прапорами. За право українських робітників на власну українську державу.