Спецпроект

«Дівчинка з колосками» повернулась

29 вересня 2020 року до експозиції Національного музею Голодомору-геноциду повернули один із головних символів комплексу — скульптуру «Гірка пам’ять дитинства»

Ця скульптура — символ пам'яті про дітей, убитих голодом під час геноциду української нації у 1932–1933 роках, а також тих, хто вижив, але не мав дитинства. Дівчинка тримає в руках 5 колосків, що нагадують про злочинну постанову від 7 серпня 1932 року "Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності", названу в народі "Закон про п'ять колосків" .

 

Нагадаємо, у ніч із 21 на 22 серпня вандали намагалися зруйнувати скульптуру на території Національного музею Голодомору-геноциду. Втім, серйозних ушкоджень скульптурі не завдали.

"Це не перший акт наруги над символом пам'яті про жахливий злочин, вчинений комуністичним режимом проти української нації. Декілька років тому вандали облили фарбою скульптури янголів, ламали таблички з назвами сіл, занесених на  "чорні дошки", зривали світильники, нівечили п'єдестал скульптури "Гірка пам'ять дитинства".

Водночас "Дівчинка з колосками", або ж, як ми нещодавно дізналися від Національної поліції, "Оксанка", — чи не найголовніший символ музею, з яким знайомляться усі, хто потрапляють на територію музею"Олеся Стасюк, генеральна директорка Музею Голодомору.

Спікерами події були Олеся Стасюк, генеральна директорка Національного музею Голодомору-геноциду, Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України, Антон Геращенко, заступник міністра внутрішніх справ України, Сергій Касянчук, директор представництва СКУ в Україні.

"Дівчинка з колосками стала символом не тільки в Україні, а й в багатьох країнах світу. На цей акт вандалізму відреагувало багато відомих людей та інституцій в Україні й поза її межами. Поки ми живі, мусимо пам'ятати. Це символ того, що сталося у 1932-1933 роках. Пам'ять не можна стерти", — Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики України.

На акт вандалізму відреагував Президент України, закликавши поліцію провести необхідні слідчі дії, кваліфікувати правопорушення та доповісти про перебіг розслідування. Поліція попередньо кваліфікувала пошкодження "Дівчинки з колосками" біля Музею Голодомору як хуліганство.

"Ми продовжуємо пошук покидьків, які спаплюжили скульптуру дівчинки. Сподіваюся, що ми їх знайдемо. Ніхто не має права чинити такі дії проти символів української пам'яті. Наразі територія музею перебуває під постійним відеонаглядом, камери під'єднані до системи "Безпечне місто", пошуки руйнівників продовжуються", — Антон Геращенко, заступник Міністра внутрішніх справ України.

Одразу після наруги над пам'ятником висловилися Генеральне консульство України у Сан-Франциско, 22-й прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер, канадський політик Джеймс Безан, член Палати Громад Канади Іван Бейкер, Світовий Конгрес Українців, Комітет Голодомору в США, Президент Американсько-української ділової ради Морган Вільямс та інші.

Сергій Касянчук, директор представництва СКУ в Україні: "Це справді дуже боляче, подія вразила українців. Акт вандалізму над скульптурою — символічний. Десятками років намагалися знищити та стерти спогади про геноцид. Відновлення цього пам'ятника вказує на кроки відновлення нашої пам'яті. У всьому світі ми відчуваємо цю боротьбу".

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.

Як дипломати УНР у Празі на інформаційному фронті воювали

Інформаційна війна – це, звісно ж, не винахід нинішнього часу. Нам часто здається, що ті інформаційні виклики, перед якими ми стоїмо сьогодні, є унікальними з огляду на нові технології, які приніс початок третього тисячоліття. Частково це правда. Сто років тому не існувало ні телебачення, ні інтернету, ні соціальних мереж. Однак вже існували газети і журнали, які були потужною зброєю впливу на громадську думку і позицію еліт.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.