Обшуки у Музеї Революції гідності. Реакція соцмереж

Сьогодні у Музеї Революції Гідності відбувся обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

"Історична правда" підібрала для Вас реакції у соцмережах на ці обшуки.

 

Так, колишній Голова Верховної Ради України, нині народний депутат Андрій Парубій написав, що: "Обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану – це виклик влади усім українцям!"

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

"Чинні безпорадні і, разом з тим, агресивні керманичі не сприйняли і досі ненавидять Революцію Гідності та її здобутки. Вони відкривають кримінальні справи проти активістів Майдану, воїнів та волонтерів, намагаючись їх зганьбити та принизити, спотворюючи та руйнуючи фундаментальні цінності українців.

Обшук в музеї напередодні річниці Революції – це демонстрація їхнього пихатого обличчя – обличчя реваншу, зрадників і капітулянтів. Цей маразм є свідченням агонії та ганебного шляху до фіналу цієї влади" - написав на своїй сторінці у Фейсбук Секретар РНБО (2014-2019) Олександр Турчинов.

"Який ще символ реваншу краще було б підібрати для влади? А вони знайшли. Бо сьогодні зранку в Музеї Революції Гідності ранок почався із обшуків. Чому так сталося? Що вони там шукали? Бо вони бояться ідей, які надихнули український під час Революції Гідності", – вважає 5-й Президент України Петро Порошенко.

"Обшук за два дні до річниці - це стара як світ кагебістська методичка: облава на Великдень, арешт/допит на день народження і т.д. - "с целью деморализации объекта". В даному випадку - українського суспільства, тобто нас із вами.

(Як же вони той Майдан ненавидять, Господи, як же їх тіпає, всю ту мордорську аґентуру, коли українці починають підводити голову й згадувати слово "гідність"...)" - відзначила письменниця, поетеса і публічна інтелектуалка Оксана Забужко.

"Ми обов'язково припинимо цей цинізм. Неправомірні обшуки і порушення правил приватності у стилі "може знайдемо щось цікаве" недопустимі, коли просто хтось передає політичний привіт чи вирішує цинічно плюнути на наші могили.

Україна стане правовою державою.

Але спершу ми повинні вигнати з влади брехунів і аферистів.

Як у 2004 і в 2014" - написав колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.


Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, сьогодні стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.