Обшуки у Музеї Революції гідності. Реакція соцмереж

Сьогодні у Музеї Революції Гідності відбувся обшук. Директор музею Революції Гідності Ігор Пошивайло повідомив, що обшуки пов'язані з перевіркою фінансово-економічної діяльності Музею, зокрема з проєктуванням Меморіального комплексу.

"Історична правда" підібрала для Вас реакції у соцмережах на ці обшуки.

 

Так, колишній Голова Верховної Ради України, нині народний депутат Андрій Парубій написав, що: "Обшуки в Музеї Революції Гідності напередодні річниці Майдану – це виклик влади усім українцям!"

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

"Чинні безпорадні і, разом з тим, агресивні керманичі не сприйняли і досі ненавидять Революцію Гідності та її здобутки. Вони відкривають кримінальні справи проти активістів Майдану, воїнів та волонтерів, намагаючись їх зганьбити та принизити, спотворюючи та руйнуючи фундаментальні цінності українців.

Обшук в музеї напередодні річниці Революції – це демонстрація їхнього пихатого обличчя – обличчя реваншу, зрадників і капітулянтів. Цей маразм є свідченням агонії та ганебного шляху до фіналу цієї влади" - написав на своїй сторінці у Фейсбук Секретар РНБО (2014-2019) Олександр Турчинов.

"Який ще символ реваншу краще було б підібрати для влади? А вони знайшли. Бо сьогодні зранку в Музеї Революції Гідності ранок почався із обшуків. Чому так сталося? Що вони там шукали? Бо вони бояться ідей, які надихнули український під час Революції Гідності", – вважає 5-й Президент України Петро Порошенко.

"Обшук за два дні до річниці - це стара як світ кагебістська методичка: облава на Великдень, арешт/допит на день народження і т.д. - "с целью деморализации объекта". В даному випадку - українського суспільства, тобто нас із вами.

(Як же вони той Майдан ненавидять, Господи, як же їх тіпає, всю ту мордорську аґентуру, коли українці починають підводити голову й згадувати слово "гідність"...)" - відзначила письменниця, поетеса і публічна інтелектуалка Оксана Забужко.

"Ми обов'язково припинимо цей цинізм. Неправомірні обшуки і порушення правил приватності у стилі "може знайдемо щось цікаве" недопустимі, коли просто хтось передає політичний привіт чи вирішує цинічно плюнути на наші могили.

Україна стане правовою державою.

Але спершу ми повинні вигнати з влади брехунів і аферистів.

Як у 2004 і в 2014" - написав колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.


Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, сьогодні стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище