У МКІП здивовані слідчими діями в Музеї Революції Гідності

Слідчі дії в Музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи викликають здивування, особливо зважаючи на те, що ухвала суду про обшуки датована ще 2 листопада.

Про це йдеться в заяві Міністерства культури та інформаційної політики, оприлюдненій на його сайті.

 

"Міністерство культури та інформаційної політики України уважно стежить за перебігом подій довкола слідчих дій у Національному меморіальному комплексі Героїв Небесної Сотні – Музеї Революції Гідності.

Оскільки підозра, яка стала підставою обшуків для Головного управління Національної поліції у місті Києві під процесуальним керівництвом столичної прокуратури та із залученням оперативного супроводу СБУ, є серйозною, і йдеться про велику суму бюджетних коштів, то співробітники музею надають повне сприяння слідству", - зазначили у МКІП.

У міністерстві уточнили, що підставою для обшуків стало виконання договору про виконання будівельних робіт по об'єкту "Проєктування та будівництво Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Революції Гідності: Реконструкція алеї Героїв Небесної Сотні від Майдану Незалежності до алеї Небесної Сотні, 3-5 із облаштуванням пішохідної зони, благоустрій, озеленення території в складі "Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності".

"Мова йде про підприємство-підрядника робіт, яке підозрюється у тому, що з 2018 року здійснювало взаємовідносини з суб'єктами господарювання з ознаками фіктивності.

Разом із тим викликає певне здивування проведенням слідчих дій в Національному музеї Революції Гідності напередодні Дня Гідності та Свободи, особливо з урахуванням того, що ухвала суду щодо проведення обшуку були прийнята ще 2 листопада 2020 року", - зауважили автори заяви.

Водночас у МКІП закликали утриматися від емоційних висловлювань та політичних спекуляцій на темі Революції Гідності, а також попросили компетентні органи всебічно, оперативно, неупереджено та, враховуючи суспільну важливість та чутливість питання, у максимально можливий відкритий та прозорий спосіб розслідувати всі обставини справи.

Нагадуємо, вчора, 19 листопада, зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Також, вчора стало відомо, що Державне бюро розслідувань викликає на допити людей, які були лідерами Євромайдану. Заявником у справі є Ренат Кузьмін – чинний нардеп від ОПЗЖ.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.