Погруддя Тарасові Шевченку встановили у Сербії

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, «ненавидів росіян»

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Памʼятник Тарасові Шевченку, дарунок міста Львова, встановили в Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина.

Через погіршення епідеміологічної ситуації в країні відкладають усі публічні заходи й через це наразі точно невідомо, коли відбудеться офіційне відкриття памʼятника. У мерії Нового Саду Радіо Свобода повідомили, що офіційне відкриття могло б бути в листопаді або грудні.

Бюст поета розміщений на гранітному постаменті заввишки два метри. Памʼятник розташований неподалік університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця", а внизу – "Від громади Львова громаді Нового Саду".

 

Львів і Новий Сад у 1999 році уклали угоду про співробітництво в сферах господарства, культури й спорту. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника українського поета в Сербії. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада сербського міста постійно відкладала ініціативу.

Українсько-русинська громада в Новому Саду налічує приблизно три тисячі осіб. В місті є греко-католицька церква св. Петра і Павла.

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, "ненавидів росіян".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.