Погруддя Тарасові Шевченку встановили у Сербії

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, «ненавидів росіян»

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

Памʼятник Тарасові Шевченку, дарунок міста Львова, встановили в Новому Саді, головному місті сербського автономного краю Воєводина.

Через погіршення епідеміологічної ситуації в країні відкладають усі публічні заходи й через це наразі точно невідомо, коли відбудеться офіційне відкриття памʼятника. У мерії Нового Саду Радіо Свобода повідомили, що офіційне відкриття могло б бути в листопаді або грудні.

Бюст поета розміщений на гранітному постаменті заввишки два метри. Памʼятник розташований неподалік університетського кварталу, біля алеї, що носить імʼя сербського поета Мирослава Антича.

На памʼятнику українською й сербською мовами викарбовані слова поета з поеми "Єретик": "Щоб усі словʼяни стали добрими братами і синами сонця", а внизу – "Від громади Львова громаді Нового Саду".

 

Львів і Новий Сад у 1999 році уклали угоду про співробітництво в сферах господарства, культури й спорту. Українська сторона згодом виявила готовність сприяти побудові памʼятника українського поета в Сербії. Попри заяви про готовність розширювати співпрацю, влада сербського міста постійно відкладала ініціативу.

Українсько-русинська громада в Новому Саду налічує приблизно три тисячі осіб. В місті є греко-католицька церква св. Петра і Павла.

Деякі сербські ультранаціоналістичні партії вели кампанію проти відкриття памʼятника, оскільки поет, за їхніми твердженнями, "ненавидів росіян".

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.