Спецпроект

Люди Хржановського розпочали розкопки у Бабиному Яру

Ініціатори російського проєкту меморіального комплексу “Бабин Яр” розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі та наткнулись там на залишки старих поховань

Про це повідомляє BigKyiv.

Виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс написав: "Представники російського проєкту сьогодні розпочали розкопки на Кирилівському православному кладовищі у Бабиному Яру. По інформації нашіх спостерігачів, вже в перші години розкопок, знайдені кістки з минулих поховань. Що буде тепер? Або вони намагатимуться приховати ці знахідки або з метою зберегти обличчя скажуть, що тепер зрозуміло, що тут будувати не можна.".

 
Скріншот з відео

За його словами, кістки поклали на біле простирадло, а згодом кинули у купу сміття.

Також на сторінці громадського діяча з'явилось відео з місця подій, де засвітились виконавці розкопок. Схоже, що на ділянці працює група із 10-12 людей: робітники безпосередньо копають землю, а решта стоїть поодаль та спостерігає за процесом.

На відео помітно, як один із "контролерів" посміхається, крокуючи місцями поховань жертв тієї епохи.

Відомо, що Меморіальний центр "Бабин Яр" планує спорудити на ділянці колишнього кладовища меморіальну синагогу.

Згодом директор Меморіального центру "Бабин Яр" Максим Яковер заявив у Facebook, що розкопки проводить спеціалізована компанія "Слава та пам'ять", яка, нібито, рекомендована Інститутом національної пам'яті.

Також, за його словами, два фрагменти людського черепа знайшли на глибині до 1 метра. Офіційний звіт очільник проєкту пообіцяв надати у неділю, 27 грудня.

Також нагадуємо, що вчора було поширено відкритий лист українських євреїв про цинічність та неприпустимість будівництва меморіальної синагоги на на території колишнього Кирилівського православного цвинтаря в урочищі Бабин Яр, одразу за пам'ятником "Менора". 

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.