Слуги народу просувають російський проєкт меморіалу в Бабиному Яру

Триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру

У Верховній Раді України триває боротьба між прихильниками українського державного та російського приватного проєктів меморіалізації Бабиного Яру. Вісім членів Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики - членів фракції "Слуга народу", включно з головою Комітету Микитою Потураєвим, - внесли альтернативний проєкт постанови Верховної Ради з цього питання.

 

Небезпека завуальована у таких словах: "1. Вважати неприпустимою у правовій державі політику монополізації у будь-якій формі доступу до вивчення, дослідження та вшанування трагічних подій Бабиного Яру та Голокосту та/або запровадження будь-яких заборон чи обмежень щодо створення та використання музеїв, комплексів та меморіалів, присвячених цим подіям за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, громадянства, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, формою права власності суб'єктів".

У цьому проєкті взагалі не згадано про наявність Концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої українськими науковцями на замовлення уряду. Натомість передбачено різноманітні кроки для полегшення приватизації Бабиного Яру російською компанією - Меморіальним центром Голокосту "Бабин Яр".

З текстом цього проросійського документу можна ознайомитися на сайті парламенту.

Натомість на підтримку проєкту Постанови Верховної Ради, що передбачає втілення української державної Концепції, вже висловилися: Ініціативна група "Першого грудня"Коаліція Реанімаційного пакету реформ, Члени Робочої групи з розробки концепції меморіалізації Бабиного Яру при Інституті історії України НАНУ, звернення яких ми публікували сьогодні.

Теми

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.