ЦДВР опублікував документи з архівно-кримінальної справи Юрка Тютюнника

Колекцію з 53 документів архівно-кримінальної справи Юрія Тютюнника публікує Центр досліджень визвольного руху спільно з Архівом Служби безпеки України

 

До збірки увійшли: 

У одній з постанов збірки міститься інформація про те, що Юрко Тютюнник у свідченнях виклав позицію так званого "українського фашиста": заявив що радянська влада поступово сама себе зживає і згодом прийде час, коли її змінять інші державні форми. Зокрема, йдеться і про те, що Тютюнник ототожнював владу рад з царською, бо за останньої у всьому нібито були винні євреї, а за комуністів — куркулі.

У листі-зверненні дружини Віри до радянських спецслужб йдеться про роботу її чоловіка Юрка Тютюнника у культурних закладах УССР, зокрема у Всеукраїнському фотокіноуправлінні (ВУФКУ), де він був одним із авторів кінострічки "Звенигора" Олександра Довженка.

Серед документів колекції — лист Юрка Тютюнника з тюрми до його дванадцятирічної доньки Ольги, яку він ніжно називав "хозякою" і просив: "...Додому кожного дня мене чекати не варто, звичайно, можна сподіватися, ще й як будемо живі та здорові, то знову будемо жити вкупі родиною...".

Колекцію документів підготовлено та опубліковано за підтримки Українського культурного фонду.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".