"Справа Стуса": Медведчук не оскаржив рішення суду

Лідер партії «Опозиційна платформа - За життя» Віктор Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги «Справа Василя Стуса».

Про це повідомив автор книги, головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані у Фейсбуці.

 

"Є гарна новина. Маємо документальний доказ, що нєкто Медведчук не подав касаційну скаргу на рішення апеляційного суду щодо книги "Справа Василя Стуса". Отже, крапку іменем України поставлено.

Лояльний КГБ екс-адвокат не отримав бажаного – ні заборони книги "в будь-який спосіб на будь-якій території", ні жодних вилучень з моїх текстів, ні спроби отримати фактичне вето на згадування свого імені в контексті розправ над українськими поетами Стусом і Литвином", - написав Кіпіані.

Він подякував адвокатові В'ячеславу Якубенку, "який знайшов всі потрібні аргументи для суду", Євгену Захарову та Харківській правозахисній групі за підтримку його представника в суді, а також видавництву Vivat, "яке не тільки видає чудові книги, але й має бійцівські здібності".

Водночас Кіпіані зауважив, що попереду ще рішення суду, яке стосується розміру витрат на правничу допомогу. А також повідомив, що Медведчук не хоче компенсувати оплату роботи захисників видавництва.


Нагадуємо, що 8 квітня Київський апеляційний суд постановив стягнути з народного депутата (партія "Опозиційна платформа – За життя") Віктора Медведчука відшкодування витрат видавництва Vivat на розгляд справи щодо заборони поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса" у розмірі близько 140 тисяч гривень.

19 березня Київський апеляційний суд скасував рішення Дарницького районного суду Києва про заборону поширення книги журналіста Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Дарницький районний суд Києва 19 жовтня 2020 року частково задовольнив позов народного депутата Віктора Медведчука проти видавництва Vivat та історика і журналіста Вахтанга Кіпіані про заборону видання і поширення книги "Справа Василя Стуса".

Зокрема, суд визнав недостовірними деякі фрази, наведені у книзі, і зобов'язав видалити їх, а також заборонити розповсюджувати надрукований тираж книги та подальше її тиражування до усунення фраз, що містять інформацію про Медведчука.

Також суд ухвалив заборонити Кіпіані та видавництву поширення пов'язаної з книгою інформації у пресі, на радіо, телебаченні, в інтернеті та інших ЗМІ.

30 листопада Київський апеляційний суд відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника журналіста Вахтанга Кіпіані на рішення суду першої інстанції щодо книги "Справа Василя Стуса".

Розгляд апеляційної скарги мав розпочатися 21 січня 2021 року, але засідання було перенесено на 19 лютого. Під час засідання 19 лютого суд оголосив перерву і переніс розгляд на 19 березня.


"Справа Василя Стуса" вийшла у видавництві Vivat у 2019 році. Книга містить документи з архіву колишнього КҐБ УРСР про резонансну справу поета Василя Стуса, покази свідків, листи поета з тюрми, спогади його рідних і друзів.

Медведчук був призначений державним адвокатом Стуса, коли його у 1980 році заарештували вдруге.

"Редактор" Василь Мудрий і його "Діло"

У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники НКВД СССР, був тодішній голова Українського національно-демократичного об'єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети "Діло" Василь Мудрий.

Як Роман Шухевич-"Щука" тричі березневу Тису перепливав

Роман Шухевич був чудовим плавцем, чемпіоном українських національних змагань з плавання. У нього була цивільна мрія – до 40-річчя переплести протоку Ла-Манш. Готувався, тренувався, багато плавав. Але на практиці – довелось боротись з окупантами й тричі долати Тису. Не для того, щоб втекти від відповідальності. А для того, щоб виконати свій обов'язок вояка, борця за незалежну й соборну Україну.

Яким був радянський лад? Судження історика

Деякі експерти пов'язують оптимістичні для нас перспективи в російсько-українській війні з відходом Владіміра Путіна від влади. Однак він є надто пересічною фігурою, яка не заслуговує сполученого з нею терміну "путінізм". Ми повинні усвідомити самі і переконати союзників у тому, що Російська Федерація являє собою екзистенційну загрозу для всіх народів, які потрапили в орбіту Кремля. Конкретна фігура очільника російських панівних кіл – справа другорядна. Ця країна готова порушувати встановлений світопорядок за будь-яких умов.

Вийти на слід Романа Шухевича. Невдала спроба МГБ

Планів і операцій МГБ із розшуку Романа Шухевича було багато. Але всі вони не мали успіху. І лише 5 березня 1950 року чекісти змогли вистежити його у селі Білогорща поблизу Львова. Того разу йому не вдалося вирватися з оточення. Довелося прийняти останній нерівний бій, в якому Головнокомандувач УПА загинув. Водночас працівники МГБ могли б встановити його місце переховування ще роком-півтора раніше. Але не все пішло так, як вони задумали.