На Черкащині знайшли бойову сокиру часів Київської Русі

Бойову сокиру часів Київської Русі знайшли двоє жителів села Леськове на Черкащині. Знахідку віддали в Монастирищенський краєзнавчий музей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла директорка музею Катерина Бульба.

 

"Напередодні хлопці відпочивали в ліску поблизу Монастирища. Біля струмка побачили шматок металу, який вимила вода. Звернули увагу на його незвичну форму. Фото виставили на спеціальному сайті "Віоліті".

Там визначили, що це бойова сокира часів Київської Русі. Хлопцям почали пропонувати гроші. Упевнившись, що річ унікальна, вони принесли знайдене в музей. Тепер ми виставили його саме у часовій експозиції Київської Русі", - розповідає Катерина Бульба.

Зі слів директорки музею, сокира має лезо із загостреною опуклою частиною у вигляді півмісяця. Мала довге руків'я і вживалася в основному пішими воїнами, які стягали вершників з коня.

"Це бойовий топір так званий "бородач", – розповідає один із місцевих краєзнавців. – "Можливо, часів Русі, можливо трохи пізнішого періоду – Великого князівства Литовського".

За словами Катерини Бульби, в районі було знайдено сліди 9 городищ черняхівської культури. Але найбільше знахідок – часів Козаччини. Саме під Монастирищем одну зі своїх визначних перемог здобув полковник Іван Богун. Тут він у 1653 році розбив польське військо Стефана Чарнецького.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.