На Черкащині знайшли бойову сокиру часів Київської Русі

Бойову сокиру часів Київської Русі знайшли двоє жителів села Леськове на Черкащині. Знахідку віддали в Монастирищенський краєзнавчий музей.

Про це кореспондентові Укрінформу розповіла директорка музею Катерина Бульба.

 

"Напередодні хлопці відпочивали в ліску поблизу Монастирища. Біля струмка побачили шматок металу, який вимила вода. Звернули увагу на його незвичну форму. Фото виставили на спеціальному сайті "Віоліті".

Там визначили, що це бойова сокира часів Київської Русі. Хлопцям почали пропонувати гроші. Упевнившись, що річ унікальна, вони принесли знайдене в музей. Тепер ми виставили його саме у часовій експозиції Київської Русі", - розповідає Катерина Бульба.

Зі слів директорки музею, сокира має лезо із загостреною опуклою частиною у вигляді півмісяця. Мала довге руків'я і вживалася в основному пішими воїнами, які стягали вершників з коня.

"Це бойовий топір так званий "бородач", – розповідає один із місцевих краєзнавців. – "Можливо, часів Русі, можливо трохи пізнішого періоду – Великого князівства Литовського".

За словами Катерини Бульби, в районі було знайдено сліди 9 городищ черняхівської культури. Але найбільше знахідок – часів Козаччини. Саме під Монастирищем одну зі своїх визначних перемог здобув полковник Іван Богун. Тут він у 1653 році розбив польське військо Стефана Чарнецького.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".