На Полтавщині відкривають першу чергу етносела «Гончарія»

Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному на Полтавщині оголосив про відкриття свого нового підрозділу у Малих Будищах – етносела «Гончарія».

Про це повідомляється на сторінці закладу в Фейсбуці.

 

"18 червня 2021 року відкриє свої двері для відвідувачів новий, унікальний Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія"). Це тільки перша черга, але вже так багато цікавого", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що відвідувачі зможуть оглянути будівлю, в якій відтворено інтер'єр традиційного житла першої половини ХХ століття.

У експозиції представлено творчий спадок малобудищанських гончарів, кухонний реманент, давні меблі, родинні фото, старовинні ікони, традиційний український одяг й інші реліквії повсякденного побуту гончарів.

Вартість вхідного квитка на територію Музею малобудищанського гончарства для дорослих становитиме 30 гривень, для школярів – 20 гривень. Після відкриття діятиме акційна пропозиція: у разі придбання комплексного квитка до Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному вхід до етносела "Гончарія" буде безкоштовним.


Музей малобудищанського гончарства (етносело "Гончарія") – історичний з елементами краєзнавчого підрозділ Національного музею-заповідника українського гончарства в Опішному.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.