АНОНС: Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда"

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, Український інститут національної памяті у партнерстві з громадськими організаціями "Корпус справедливості" та "Blue & Yellow" представить фотодокументальну виставку "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда", яка розповідає про роль та значення військової допомоги СРСР союзниками по Антигітлерівській коаліції.

Про це повідомляє УІНП.

 

Стенди виставки розповідають про ролі держав Антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни, зокрема про масштаби і значення допомоги Союзників своєму радянському партнеру.

Автори підважують тезу радянської та сучасної російської пропаганди про те, що "ленд-ліз" не відіграв суттєвої ролі у перемозі Червоної Армії на Східному фронті Другої світової війни.

Також у виставці проведена аналогія зі сучасною допомогою західних партнерів нашої держави Збройним силам України у протистоянні російській агресії.


До презентації виставки запрошені:

Дмитро Кулеба, міністр закордонних справ України

Антон Дробович, голова Української інституту національної пам`яті

Валентина Охлопкова, одна з співавторів виставки


Час: 22 червня, вівторок, о 14.00.


Місце:
Київ, Контрактова площа, сквер № 3, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді.


Відвідати відкриття можуть усі охочі. Але організатори звертають увагу на необхідність мати при собі засоби індивідуального захисту та дотримуватися соціальної дистанції.

Виставка "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда" триватиме до жовтня 2021 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.